Єврокомісія заявила, що не бачить необхідності в будівництві газопроводу “Північний потік – 2” через зниження споживання палива в країнах Євросоюзу. “В сукупності з уже наявною інфраструктурою з імпорту газу і зростанням конкурентоспроможності поставок зрідженого природного газу Єврокомісія не бачить необхідності в будівництві такої системи, як “Північний потік – 2”, – йдеться у повідомленні. Також у документі наголошується, що Євросоюз наполягатиме на збереженні транзиту російського газу через Україну.

Таким чином, амбіційні газові плани Путіна зазнали нищівної поразки. Нагадаємо, що Росія вже давно шукає шляхи транспортування свого природного газу в обхід території нашої держави. За стратегічним задумом Кремля, Україну планувалося взяти, як то кажуть, у клешні: “Південний потік” (газопровід, що мав би пролягати дном Чорного моря і мати протяжність 1100 км) та “Північний потік” (аналогічний за потужністю газогін, прокладений дном Балтійського моря під нейтральною акваторією).

Нагадаємо, що “Південний потік” кілька років тому був успішно похований (радше втоплений, оскільки на дні Чорного моря залишилися іржавіти труби на 4,6 млрд доларів) через спротив балканських країн і Туреччини, на узбережжя якої мала вийти труба. Зараз, щоправда, після відновлення дружніх стосунків між Путіним та Ердоганом добудова газогону нібито відновилася, але до фінішу ще далеко.

Значно краще повелося росіянам на півночі, де вони спорудили трансбалтійський газопровід, який дає можливість щороку помпати до Європи 55 млрд кубометрів блакитного палива. Щоби компенсувати втрату південного шляху, росіяни вирішили прокласти дві додаткові гілки через Балтійське море. Так виник проект “Північний потік – 2”.

Щоправда, його реалізація від самого початку також наштовхнулася на спротив, але вже європейців. У Єврокомісії заявили, що спочатку перевірять плани “Газпрому” на відповідність вимогам європейського законодавства щодо конкуренції на енергоринку. Відповідно до Третього енергетичного пакета ЄС, прийнятого в 2009 році, компанії-продавці газу не можуть бути одночасно власниками транспортних мереж. Тобто або “Газпром” продає сировину, або займається виключно її транспортуванням.

З першим “Північним потоком” простіше: він пролягає дном моря, а  далі газ розходиться німецькими трубами. Натомість проект “Потоку №2” містить ділянку суходолу, що сягає Центральноєвропейського газового хабу в німецькому Баумгартені.

Можна припустити, що рішення Єврокомісії про непотрібність побудови “Північного потоку – 2” не в останню чергу було спричинене прийнятим у липні Сенатом США рішенням про розширення антиросійських санкцій. Новий пакет санкцій передбачає скорочення терміну фінансування російських компаній, зайнятих у галузі енергетики, до 30 днів, а банків РФ, які перебувають під обмеженнями, – до 14 днів.

Понад те, введена заборона на інвестування в будівництво Росією експортних газогонів коштів у сумі понад 1 млн доларів одноразово і більше 5 млн доларів упродовж року. В документі прямо сказано, що США і далі виступатимуть проти проекту “Північний потік – 2”, оскільки він “загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу, розвитку газового ринку Центральної та Східної Європи”, а також “енергетичним реформам в Україні”.

Крім блокування будівництва газогону, в Росії тепер виникне інша проблема. Спочатку передбачалося, що акціонерами “Північного потоку – 2”, окрім, власне, “Газпрому”, будуть п’ять європейських компаній: французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell, а також німецькі Uniper і Wintershall. Однак навесні 2017 року була підписана угода про нову модель фінансування. Тепер єдиним акціонером став “Газпром”, європейці ж пообіцяли в рівних частках дати 4,75 млрд євро у вигляді довготермінових кредитів. У червні Олександр Медведєв, заступник голови правління “Газпрому”, повідомив, що європейські партнери вже переказали понад 1 млрд євро. “Кошти прийшли на рахунки компанії Nord Stream 2 AG, яка є оператором з будівництва “Північного потоку – 2”, – наголосив він. Тепер, очевидно, ці гроші доведеться повертати…