У неділю, 24 вересня, у Федеративній республіці Німеччина відбулися вибори депутатів Бундестагу. Перше місце очікувано посів блок Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і Християнсько-соціального союзу (ХСС). Однак його 33% – помітно нижчий показник як за прогнозований (36-37%), так і за здобутий на попередніх виборах у 2013 році (41,5%). Утім, завдяки йому Ангела Меркель четвертий строк поспіль посідатиме посаду канцлера ФРН.

Конкурентом Меркель у боротьбі за посаду глави уряду ФРН був голова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Мартін Шульц. Однак, з огляду на найгірший результат цієї політсили за всю історію існування ФРН – 20,5 відсотка, – канцлером він не стане і вже оголосив про перехід своєї партії в опозицію. Нагадаємо, нині урядує велика коаліція – ХДС/ХСС і СДПН. Тепер новий уряд, швидше за все, буде сформовано коаліцією “чорних” християнських демократів, “жовтих” лібералів і “зелених” екологів – це кольори прапора Ямайки. В’їдливі журналісти вже встигли саме так охрестити нову коаліцію.

Експерти впевнені, що політика “Ямайки” щодо України значних змін не зазнає. Конфлікт на Донбасі може бути врегульований лише мирним шляхом – цей підхід одностайно поділяють усі потенційні учасники коаліції. Тож Берлін і надалі підтримуватиме Мінський процес і територіальну цілісність України, а також братиме участь у переговорах “нормандської четвірки”. Навряд чи щось зміниться і з антиросійськими санкціями: ХДС виступає за “збереження тиску на Росію”, а голова “Союзу 90/Зелені” Джем Ездемір і лідер ліберальної Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер в інтерв’ю “Німецькій хвилі” навіть заявили про можливість посилення санкцій.

Ліберали у своїй програмі стверджують чітко: “Ми, вільні демократи, закликаємо російський уряд негайно припинити незаконну окупацію Криму і війну в Східній Україні”. Своєю чергою, “зелені” завжди були послідовними у своїй підтримці України. Коротко їхню позицію можна сформулювати так: “Більше допомагати та більше вимагати”. Вони навіть підтримують проголошення перспективи членства України у ЄС.

Незважаючи на спадкоємність курсу і в цілому позитивний для Меркель результат, спостерігачі вважають тривожним сигналом для німецької політичної системи проходження в парламент ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини”. Політсила, що була створена лише 2013-го і якій того ж року не вистачило 0,3% для подолання п’ятивідсоткового прохідного бар’єра, нині набрала аж 12,6% голосів.

Партія сповідує відверто націоналістичні погляди, різко виступає проти “засилля мігрантів та мусульман” та чітко тримається у фарватері Кремля в усьому, що стосується України. Її лідер Александер Гауланд не втомлюється закликати до визнання Криму “частиною Росії” та вирішення конфлікту на Донбасі на умовах Путіна (тобто, федералізації України). Діячі “Альтернативи для Німеччини” неодноразово відвіду­вали Крим і сепаратистські “ДНР”-“ЛНР”.

Водночас чіткої відповіді на питання “Чи втручалася у вибори Росія?” ніхто з експертів не дає. Так, співробітник берлінського бюро Європейської ради з міжнародних відносин Густав Грессель заявив польському виданню Defence24, що РФ дійсно намагалася використати ті самі методи, що й під час виборів в США або у Франції, але на випередження зіграла контррозвідка ФРН. “Федеральна служба захисту конституції (BfV) відразу ж застерегла громадськість і чітко вказала, хто стоїть за операцією. Коли російське ГРУ зареєструвало домени, щоб опублікувати викрадені хакерами матеріали, наприклад, btleaks.com (де BT – скорочення від Бундестаг), BfV оприлюднила попередження, в якому говорилося, що це сайти ГРУ з отриманими незаконним шляхом даними. Така інформація з’явилася у всіх великих ЗМІ. Росіяни втратили ініціативу, оскільки всі дізналися, що це робота російської військової розвідки. Опублікувати ці матеріали – означало визнати себе агентом впливу Росії”, – пояснив експерт.