Будівництвом газопроводу “Північний потік – 2” та популяризацією цього проекту займалися і далі займаються колишні агенти КДБ і штазі. Вони шантажували і намагалися підкупити політиків Швеції, Фінляндії, Німеччини і Данії, пише у своїй книжці “Spionerne der kom ind med varmen” (“Шпигуни прийшли зі спекою”) данський журналіст-розслідувач Єнс Говсгаард.

Автор книжки зазначає, що нинішній директор компанії Nord Stream Маттіас Варніґ був секретним агентом штазі у Західній Німеччині в той час, коли Путін служив у КДБ в Східній Німеччині. “Ці два джентльмени – давні знайомі, які разом працювали під час холодної війни. Коли 2009-го їм був потрібен дозвіл на будівництво першого “Північного потоку”, вони завербували колишніх колег і використали кілька шпигунських методів, щоби чинити тиск і шантажувати політиків та державних службовців у країнах, які беруть участь в цьому проекті”, – заявив Єнс Говсгаард. Журналіст також нагадав, що п’ять із шести нинішніх очільників “Газпрому” також мають за плечима службу в КДБ.

Єнс Говсгаард наголосив, що попри зміну ситуації в світі порівняно з 2009 роком “путінська система залишається такою, як і колись, вона не змінюється”. Тому Nord Stream і “Газ­пром” надалі використовують погрози проти західних політиків і обдаровують декого щедрими пожертвами, щоби одержати дозвіл на спорудження нової гілки газопроводу. “В 2009-ому Путіна і Росію вважали звичайними партнерами. Коли такі країни, як Польща і Україна або країни Балтії, постійно застерігали решту Європи про наміри Путіна, який використовує газ як політичну зброю, небагато західних лідерів брало це до уваги”, – пише журналіст. “Для таких країн, як Данія, доступ данських компаній до російського ринку був важливішим, аніж стабільність України. Сьогодні політики краще усвідомлюють цю проблему, але як відмовити Путіну, коли вони мали з ним спільні ділові контакти ще 2009 року? Це проблема”, – каже Єнс Говсгаард.

Тим часом в історії зі спорудженням “Північного потоку – 2” з’явилася ще одна неприємна для України, яка всіляко намагається заблокувати цей проект, новина. Данії буде важко перешкодити будівництву нової гілки газогону через свій шельф, оскільки Копенгаген раніше вже дозволив прокласти “Північний потік – 1” за точно таким самим маршрутом. Про це заявила лондонський адвокат Ана Станич, яка спеціалізується на представництві держав, міжнародних інституцій та енергетичних компаній у сфері вирішення спорів та міжнародного права, повідомляє Euractiv.

Нагадаємо, що данський уряд має намір провести в жовтні у парламенті закон, який має на меті блокувати будівництво “Північного потоку – 2” у територіальних водах країни. Міністр енергетики та клімату Данії Ларс Крісті Лільйольт пояснив, що в даний час такі проекти можна заблокувати лише на основі екологічних побоювань. Натомість Ана Станич вважає, що з цього нічого не вийде: “Ні, цим не можна зупинити проект. Це було б можливо, якщо сказати, що існують екологічні проблеми. Але, враховуючи те, що Данія вже дозволила “Північний потік – 1” і що маршрут однаковий, це буде надто складно”.

Нагадаємо, що транс­балтійський газопровід “Північний потік – 1” дає можливість Росії щороку помпати до Європи 55 млрд кубометрів блакитного палива. Щоби повністю зупинити транзит через Україну, в Москві вирішили паралельно першій гілці прокласти ще одну з аналогічною пропуск­ною здатністю. Щоправда, реалізація “Північного потоку – 2” від самого початку наштовхнулася на серйозний спротив з боку європейців. У Єврокомісії заявили, що спершу перевірять плани “Газпрому” на відповідність вимогам європейського законодавства щодо конкуренції на енергоринку. Відповідно до Третього енергетичного пакета ЄС, прийнятого в 2009 році, компанії-продавці газу не можуть бути одночасно власниками транспортних мереж. Тобто або “Газпром” продає сировину, або займається виключно її транспортуванням.

З першим “Північним потоком” простіше: він пролягає по дну моря, а далі газ розходиться німецькими трубами. Натомість проект “Потоку №2” містить ділянку суходолу, що сягає Центральноєвропейського газового хабу в німецькому Баумгартені.