Учора, 6 вересня, під час економічного форуму в польському місті Криниця-Здруй спікер Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що маршалок сейму Польщі пообіцяв провести консультації з урядом, аби уникнути конфлікту з Україною при затвердженні нового дизайну внутрішніх польських паспортів. “Я підняв цю тему в розмові із маршалком сейму. Він запевнив мене, що наразі ця ідея перебуває лише на початковій стадії обговорення. Маршалок пообіцяв провести консультації із урядовцями з цього приводу, запевнивши мене, що наші аргументи будуть враховані”, – цитує слова Адрія Парубія кореспондент Європейської правди з Польщі.

Проте насправді не все так просто. Нагадаємо, що в 2018 році Польща святкуватиме сторіччя проголошення незалежності. Одним з елементів урочистостей стала ініціатива місцевого міністерства внутрішніх справ, яке запропонувало новий дизайн внутрішнього паспорта, сторінки якого мають прикрасити 26 графічних зображень “особистостей, подій, місць і символів, пов’язаних з відновленням Польщею незалежності в 1918 році”. Половину малюнків затвердили одразу, ще 13 виставили на народне онлайн-голосування.

Першими обурилися литовці, адже серед запропонованих для голосування зображень присутня “Гостра брама” у Вільнюсі, яка у міжвоєнний період входила до складу Польщі. У каплиці, розташованій над цією спорудою XVI століття, знаходиться образ Божої матері, якому традиційно віддавали честь польські офіцери. Йозеф Пілсудський розмістив у каплиці табличку з написом “Дякую тобі, матінко, за Вільно” на знак подяки за перемогу в битві за Вільнюс. Пам’ятник історії згадується в творах класиків польської літератури – Адама Міцкевича та Генріка Сенкевича.

МЗС Литви негайно виступило з нотою протесту. Через кілька днів прокинулися й українські дипломати, адже серед уже затверджених МВС Польщі малюнків є зображення Меморіалу львівських орлят на Личаківському цвинтарі у Львові.

Варто зазначити, що для польських націоналістів цей меморіал є символом приналежності Галичини до Польщі. “Цвинтар орлят” постав 1920 року, в індивідуальних та спільних могилах тут спочили понад дві тисячі польських учасників бойових дій у Львові проти українських січових стрільців у листопаді 1918 року та боротьби проти більшовиків у 1920 році. В 1970-их роках цвинтар знищила радянська влада, зрівнявши могили із землею за допомогою бульдозерів. І тільки після проголошення незалежності України меморіал почали відновлювати.

Узгодження проекту відбудови цвинтаря тривало вісім років. Київ і Варшава воювали буквально за кожен символ і кожне слово. Зрештою, на меморіалі немає в написах слів “героїчно полеглий”, чи “південно-східні землі Польщі”, як і зображення ордену Virtuti Militari, але залишився меч-щербець. Його поляки вважають символом володіння тих земель, котрі захопив Болеслав Хоробрий, за польською легендою, він надщербив цей меч ударом об Золоті ворота в Києві.

“Меморіал львівських орлят був прикладом дуже важких компромісів у подоланні травм минулого між українцями і поляками. Останнім часом з ініціативи української та польської громад, які проводили тут спільні вшанування усіх загиблих у війні між нашими народами в 1918-1919 роках, він став набувати символу примирення”, – написав на своїй сторінці у Facebook керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

І ось тепер польське МВС вирішило цей символ примирення перетворити на символ розбрату. “За міжнародними нормами, поява зображення “цвинтаря орлят” у Львові на сторінках польського паспорта буде ознакою територіальних претензій на землі України. Оскільки на колонах цього меморіалу є перелік українських земель, які поляки нібито вважають своїми. І якщо раптом ці колони потраплять на паспорт – це буде міжнародним скандалом”, – розповів Німецькій хвилі Ігор Гавришкевич, який 15 років був директором Державного історико-культурного музею-заповідника “Личаківський цвинтар”.