Нагадаємо, що 14 липня американський Сенат схвалив законопроект, який, зокрема, передбачає скорочення терміну фінансування російських компаній, зайнятих в галузі енергетики, до 30 днів, а банків, які перебувають під обмеженнями, – до 14-ти. Понад те, забороняється інвестувати в будівництво Росією експортних газопроводів кошти в сумі понад мільйон доларів одноразово і більше 5 мільйонів доларів впродовж року. В документі прямо сказано, що США і далі виступатимуть проти проекту “Північний потік-2”, оскільки він “загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу, розвитку газового ринку Центральної та Східної Європи”, а також “енергетичним реформам в Україні”.

Після цього російський газовий монополіст “Газпром” офіційно попередив інвесторів, що санкції США можуть стати причиною затримки реалізації проектів “Північний потік-2” і “Турецький потік”. Спочатку передбачалося, що акціонерами “Північного потоку-2”, окрім “Газпрому”, будуть п’ять європейських компаній: французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell та німецькі Uniper і Wintershall. Вони спільно мали б виділити 4,75 мільярда євро. Таким чином західні партнери “Газпрому” повин­ні були забезпечити 50% загальної вартості проекту, яка оцінюється в 9,5 мільярда євро.

Конгрес США дружно проголосував за нові антиросійські санкції
фото: wikimedia.org

Однак навесні 2017 року була підписана угода про нову модель фінансування. Тепер єдиним акціонером є російська компанія, європейці ж пообіцяли в рівних частках дати 4,75 мільярда євро у вигляді довгострокових кредитів. А забезпечити подальше фінансування з боку європейських інвесторів буде вкрай проблематично, адже жоден із них не захоче потрапити під американські санкції.

З іншого боку, американські санкції викликали явне роздратування Європи. Берлін та Відень спільно висловили рішучий осуд американським сенаторам. Глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель і канцлер Австрії Крістіан Керн у спільній заяві наголосили, що не мають наміру на шкоду своїй економіці підтримувати амбіційні проекти поставки зрідженого природного газу зі США до Європи.

“Хто і як постачатиме нам енергоносії – вирішуватимемо ми, відповідно до правил відкритості та ринкової конкуренції. Ми не можемо миритися з погрозами екстратериторіальними санкціями проти європейських компаній, які беруть участь в енергозабезпеченні Європи!” – наголосили німецький та австрійський політики.

Експерт з питань енергетичної безпеки брюссельського Центру досліджень європейської політики (СEPS) Крістіан Еґенгофер у інтерв’ю “Німецькій хвилі” сказав, що намагання США завадити проекту “Північний потік-2” є дуже дражливим для таких країн, як Німеччина, Австрія, Франція та Нідерланди.

Водночас позиція Німеччини останнім часом дещо змінилася. Берлін з власної ініціативи запропонував розширити санкційний список проти Російської Федерації у зв’язку зі скандалом навколо поставок газових турбін виробництва концерну Siemens в анексований Крим.

Нагадаємо, що 21 липня німецький концерн оголосив про початок процесу розриву ліцензійної угоди з російськими компаніями на поставку обладнання Siemens для електростанцій. Це сталося після того, як компанія отримала достовірну інформацію про те, що саме її газові турбіни, призначені для відправки в Краснодарський край Російської Федерації, “були локально модифіковані та незаконно переміщені в Крим, що не відповідало умовам договору”. Тож, як бачимо, санкційний зашморг навколо президента Росії Володимира Путіна і далі затягується. Але він, як “справжній підполковник” (не дослужився до звання полковника КДБ. – “Львівська Пошта”) продовжує робити вигляд, що західні санкції – дрібниці. Поживемо – побачимо.