Останнім часом стосунки Молдови та Росії дедалі більше нагадують холодну війну. 29 травня Кишинів оголосив персонами нон ґрата п’ятьох співробітників посольства РФ. Причому в Кишиневі наголосили, що всі п’ятеро насправді були офіцерами ГРУ РФ під дипломатичним прикриттям та вербували бойовиків із Гагаузії для участі в конфлікті на Донбасі.

Парадоксально, але найбільше висилкою дипломатів обурювався… президент Молдови Ігор Додон: “Хочу заявити, що глибоко вражений недружнім кроком з боку представників молдовської дипломатії і засуджую його найкатегоричнішим чином. Це, найімовірніше, було зроблено на замовлення Заходу, може, навіть з-за океану”.

Обраний у листопаді 2016 року президентом Молдови Ігор Додон сповідує послідовну проросійську політику, він закликає до нормалізації відносин із Москвою і відмови від співпраці із Заходом, зокрема, з Євросоюзом і НАТО. Ігор Додон відмовився від кредиту ЄС у розмірі 100 млн євро, заявив про бажання розірвати угоду про асоціацію з ЄС і категорично заперечив ймовірність вступу країни в НАТО. Ігор Додон був єдиним іноземним президентом, який відвідав парад у Москві на 9 травня. З іншого боку, не варто забувати, що більшість депутатів у молдовському парламенті сповідує кардинально іншу політику, орієнтовану на максимальну співпрацю із Заходом аж до можливого об’єдання із сусідньою Румунією (членом ЄС і НАТО). Оскільки повноваження глави держави достатньо обмежені (Молдова – парламентська республіка, і саме депутати призначають прем’єра та затверджують усіх міністрів, крім очільників силових відомств), наразі всі зусилля Ігора Додона “подружитися” з Росією виявляються марними.

Парад 9 травня в Тирасполі: таке враження, що ПМР досі живе в радянському часі
фото: novostipmr.com

Але ще тривожніший для Кремля дзвоник продзвенів у столиці самопроголошеної Придністровської Молдовської Республіки, яка донедавна вважалася послідовником і прихильником концепції так званого “русского мира”. На початку липня в Тирасполі вибухнув гучний скандал, сюжет якого вартий Голлівуду. Колишній президент ПМР Євген Шевчук був змушений уночі форсувати човном Дністер, шукаючи захисту в нібито ворожій Молдові, яка вважає Придністров’я сепаратистським регіоном.

Сам екс-президент уже на іншому березі Дністра пояснював, що його “замовили” власники придністровського холдингу “Шериф”. Нагадаємо, що в грудні 2016 року Шевчук втратив посаду – новим президентом ПМР став Вадим Красносельський. Народився він у російському Забайкальському краї, із 1993 року служив в органах МВС Придністров’я, у 2007-2012 роках був міністром МВС, після чого очолив службу безпеки холдингу “Шериф”. Саме за підтримки власників останнього, колишній міліціонер і став президентом.

Ілля Казмали і Віктор Гушан заклали основи нинішньої бізнес-імперії під назвою “Шериф” через рік після закінчення війни на Дністрі. Нині компанії, пов’язані з “Шерифом”, можна вважати державою в державі. Холдингу належать найбільші виробництва ПМР, єдиний мобільний оператор, єдина мережа автозаправок, найбільші торговельна та аптечні мережі, банки й страхові компанії, незмінний чемпіон з футболу (ФК “Шериф”) та всі впливові засоби масової інформації. До речі, за даними реєстру юридичних осіб України на початок 2016 року, Віктор Гушан значився як один з власників “Інтертелекому” – одного з чотирьох найбільших операторів мобільного зв’язку України. Свої основні фінансові активи власники “Шерифу” зберігають у Німеччині, а 70-80% експорту продукції їхніх підприємств орієнтовані на Молдову і країни Євросоюзу.

Зрозуміло, що за таких умов фактичних господарів Придністров’я мало влаштовує статус ПМР, як вірного сателіта Кремля, що готовий всіляко капостити Молдові, яка прагне до тісного союзу з Румунією (членом ЄС і НАТО), та Україні (що прагне стати членом ЄС та НАТО).

Дуже показовий момент – нинішній президент ПМР Вадим Красносельський в середині червня відвідав Лондон. Причому там він був прийнятий в МЗС Її Величності. Вперше в історії самопроголошеної ПМР її глава був прийнятий на такому високому рівні. “Така ситуація може призвести до того, що російський вплив у регіоні в якийсь момент може бути втрачено повністю”, – впевнений молдовський громадський діяч Ігор Тулянцев. При цьому навіть не допоможе відверто проросійський президент Республіки Молдова Ігор Додон, чиї повноваження вкрай обмежені. Водночас наявність на території ПМР російського “миротворчого” угруповання чисельністю приблизно 2 тис. військовослужбовців, на озброєнні яких є танки та гелікоптери, може спричинити появу на теренах колишнього СРСР ще однієї “гарячої точки”.