У вівторок, 11 липня, у Волинському сквері Варшави за участі представників державної влади і органів самоврядування вшанували пам’ять жертв “Волинської різанини”. Зокрема, на заходах були присутні глава правлячої партії Польщі “Право і справедливість” Ярослав Качинський, міністр оборони Антоні Мацеревич, голова Інституту національної пам’яті Яро­слав Шарек та виконувач обов’язків голови Управління у справах комбатантів та репресованих осіб Ян-Юзеф Каспшик, повідомляє TVP Info.

Цього року річниця Волинської трагедії вперше відзначається на державному рівні як День пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої. Учасники заходу поклали вінки до пам’ятника жертвам Волинської трагедії та вшанували їх хвилиною мовчання. 

Присутнім також зачитали лист президента Польщі Анджея Дуди, в якому, зокрема, мовилося: “Сьогодні ми вперше вшановуємо День пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої”. Водночас Telewizja Republika наголошує, що в листі Анджея Дуди також ішлося про те, що “правда полягає в тому, що те, що сталося на Волині, не є загрозою для зв’язків, які поєднують нас, поляків і українців. Я вважаю, що прийняття правди про Волинь не руйнує, а зміцнює нашу приязнь і співпрацю”.

Нагадаємо, що минулого тижня міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський у інтерв’ю виданню w Polityce заявив, що “Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського Союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання та питання прав меншин”. “Наше послання дуже чітке: із Бандерою ви до Європи не увійдете. Ми не повторюватимемо помилок 1990-их років, коли були певні проблеми у відносинах з Німеччиною і Литвою. Я маю на увазі статус польської меншини в цих країнах. Уже маючи такий досвід, ми будемо твердо вимагати від України, щоб усі справи були залагоджені до того, як Київ стоятиме біля воріт Європи з проханням про членство”, – заявив Вітольд Ващиковський.

Водночас Надзвичайний і Повноважний Посол України Маркіян Лубківський заявив, що “заява голови МЗС Польщі Вітольда Ващиковського про Степана Бандеру і членство України в ЄС шкодять міждержавним взаєминам. А робити такі заяви ще й у час, коли Україна бореться із російською агресією та захищає не лише свою територію, а й усю Європу від кремлівської навали, – недружній жест, який відкриває, по суті, другий фронт”. 

Відносини українців та поляків завжди були досить напружені, як, зрештою, це буває між будь-якими сусідами. Однак потрібно визнати, що після проголошення Україною незалежності Варшава завжди була послідовним і вірним союзником Києва. Перша тріщина в стосунках, здавалося б, відданих союзників утворилася 9 квітня 2015 року. Того дня Верховна Рада України ухвалила закон “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті”, який надає такий статус Організації українських націоналістів та Українській повстанській армії. 

Поляки сприйняли це, м’яко кажучи, вороже. Ще гірше було те, що ухвалення цього закону відбулося одразу після виступу у Верховній Раді тодішнього президента Польщі Броніслава Коморовського, що було сприйняте поляками як відверте приниження.

Відповіддю стала резолюція польського Сенату та Сейму (7 і 22 липня 2016 року відповідно) “Про встановлення 11 липня Днем пам’яті громадян Другої Речі Посполитої, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА”. Поляки вже давно пропагували тезу про те, що побудова сучасних добросусідських відносин можлива лише за умови визнання усіх суперечливих історичних подій. 

Можливо, найкраще це пояснив у своєму минулорічному виступі 11 липня (власне у день 73-ої річниці трагедії) президентський міністр Кшиштоф Щерський: “Треба встановити День пам’яті жертв, адже пам’ять про жертви є обов’язком усіх живих людей. Кожна пам’ять повинна знайти своє відповідне місце в каталозі морального порядку в Польщі. Але важливим є й те, аби ми говорили про правду з українцями, адже ніщо так не псує відносини, як побудова їх на неправді”.