Президент Білорусі заявив, що на думку місцевих учених, радіація там вже знизилася до прийнятного рівня. Тож відтепер частина раніше закритої території “Поліського радіаційно-екологічного заповідника” стане доступною для заселення та сільського господарства.

Зазначимо, що хоча власне Чорнобильська АЕС знаходиться в Україні, сусідня Білорусь не набагато менше постраждала від катастрофи 26 квітня 1986 року. Практично “мертвою” стала територія площею понад 215 тисяч гектарів, яку назвали “Поліським радіаційно-екологічним заповідником” (в Україні площа Чорнобильської зони відчуження становить лише 48,8 тис. гектарів). До аварії в цих трьох районах Гомельської області проживало майже 22 тисячі жителів – зараз стоять пусткою 96 населених пунктів.

Президент Білорусі вже давно натякав на необхідності повернення забруднених після аварії на ЧАЕС земель в господарський оборот. Рішення про зміну меж “Поліського радіаційно-екологічного заповідника” Олександр Лукашенко прийняв буквально “на коліні” – просто під час візиту до заражених територій. Скуштувавши меду з пасіки села Бабчин, звідки після Чорнобильської аварії було евакуйовано більше 700 осіб (пасіки тримають працівники заповідника), білоруський президент доручив скоротити межі заборонених для господарського використання земель, створивши на них підприємства з деревообробки, бджільництва та розведення племінних коней. “За 21 рік після аварії дуже багато чого змінилося. Тут люди живуть, як і у всій Білорусі. Це найбільша для мене радість, один з результатів мого президентського правління”, – похвалився Олександр Лукашенко.

Глава Білорусі розповів перед телекамерами про те, що питання відновлення і реабілітації постраждалих від катастрофи територій є для нього одним з пріоритетів. На думку Олександра Лукашенка, вже помітні результати виконаної роботи із залучення в оборот забруднених радіацією земель. Так, за минулі кілька п’ятирічок у Гомельській області вдалося подвоїти виробництво продуктів харчування.

Утім, критики білоруської влади одразу згадали практику останніх років СРСР, коли сільськогосподарську продукцію з “брудних” районів Білорусі змішували з продукцією із “чистих” регіонів, тим самим зводячи рівень радіоактивності до прийнятного рівня. Найбільше обурилися в Росії, адже після початку санкційної війни між РФ та ЄС значна частина продуктів на прилавках російських магазинів промаркована “Зроблено в Білорусі”. Росіяни бояться, що їм продаватимуть сільськогосподарську продукцію, вирощену на радіоактивно забруднених землях, які з наказу Лукашенка раптом стали “чистими”.

Немало критики й від місцевих активістів. “Це зовсім не пов’язано з реальною необхідністю рекультивувати заражені землі, – розповів активіст громадянської кампанії “Наш Дім” Валерій Щукін. – Триває  загальне нівелювання радіаційної загрози в очах людей. І почалося це не зараз, а ще кілька років тому, коли були скасовані пільги “чорнобильцям” – ліквідаторам і переселенцям із забруднених територій. У Росії ці виплати є, в Україні – є, а в Білорусі – немає”. Представники опозиції вказують на те, що немає жодної необхідності повертати в господарський оборот саме забруднені радіацією землі – в країні є безліч угідь, що й так не обробляються.

На думку Валерія Щукіна, влада хоче забезпечити “спокійніше” ставлення своїх громадян до всього, що пов’язано з радіоактивною загрозою, оскільки проект будівництва Білоруської АЕС за російські гроші розкололо суспільство і стало сильним аргументом в руках опонентів Лукашенка. Нова атомна станція споруджується російською державною компанією “Атомстройекспорт” у Гродненській області лише за 50 км від столиці Литви Вільнюса.