Смерть у вогні

Португалія оговтується після найбільшої за останні 50 років лісової пожежі

фото: AP
За останніми даними, внаслідок надзвичайної події загинуло щонайменше 64 особи. Багато людей згоріли живцем просто в автівках, намагаючись врятуватися від стіни вогню, багато хто задихнувся від диму. На щастя, незважаючи на велику кількість наших заробітчан у Португалії, за даними Департаменту консульської служби МЗС, українців серед постраждалих немає.
Як повідомив міністр внутрішніх справ Португалії Хорхе Гомес, найбільша за останні 50 років лісова пожежа, що охопила масив Педрогао-Гранде за 200 кілометрів від Ліссабона, була викликана природними причинами. Про умисний підпал мова не йде. Швидше за все, причиною стало влучання блискавки в сухе дерево. В Португалії останнім часом тримається сильна спека, вдень температура сягає до 40 градусів за Цельсієм. “Проблема в тому, що зовсім немає дощів. Якби з неба пішов хоч найменший дощ, то цієї катастрофи не було б”, – розповіла місцева жителька Ізабель Брандао.
Станом на вчора рятувальники практично завершили гасіння пожежі, хоча повністю приборкати вогонь так і не вдалося. До боротьби із стихією були залучені майже 1000 співробітників рятувальних служб та 225 одиниць техніки, в тому числі й спеціальні літаки, призначені для гасіння пожеж. До речі, один з них розбився через погану видимість, спричинену задимленістю атмосфери.
Президент Португалії Марсело Ребело де Соуза оголосив триденну жалобу за загиблими. “Ситуація, на жаль, нетипова. Неможливо було зробити більше, ніж було зроблено”, – заявив глава держави.
Тим часом учені попереджають, що найближчим часом схожі за масштабом природні катастрофи можуть значно почастішати. Головна причина – глобальне потепління. “Танення арктичного льодового щита може спричинити підвищення рівня Світового океану на 6-7 метрів, – розповів спеціальний радник з питань захисту планети при президенті Франції Ніколя Уло. – Це загрозлива ситуація не тільки для Європи, де можуть піти під воду Данія і Нідерланди, а й для Південної та Південно-Східної Азії. З карти світу може повністю зникнути Бангладеш, де проживає 160 мільйонів осіб. Через такі кліматичні зміни більше 200 мільйонів людей стануть вимушеними переселенцям”.
За розрахунками американських кліматологів, інтенсивне танення вічної мерзлоти внаслідок глобального потепління до 2100 року коштуватиме людству понад 160 трлн USD (!). Щоб оцінити економічний збиток від цього процесу, вчені спочатку розрахували, скільки метану і двоокису вуглецю виділятимуть території вічної мерзлоти. Їхня модель враховує вплив температури, вологості та інших кліматичних факторів на виділення цих газів ґрунтом, рослинами та мікробами. Потім отримані дані включили в іншу модель, що оцінює економічний збиток від викидів парникових газів. Згідно з розрахунками, якщо рівень вуглекислого газу в атмосфері виросте до 2100 року на 75% (через діяльність людини), то для подолання наслідків цього доведеться витратити неймовірну суму – 160 трлн USD.
Погода вже й так наробила багато лиха. 90% усіх великих катастроф на Землі за останні 20 років були викликані саме погодою, стверджують експерти ООН. Повені, посухи, бурі, аномальна спека та інші явища (у світі за ці роки нарахували 6 457 стихійних лих) убили 606 тисяч людей, позбавили здоров’я, житла та майна ще 4,1 мільярда. Загальний збиток від цих катастроф склав приблизно 1,9 трлн USD.
Вчені відзначають несподівано велику руйнівну силу погодних явищ порівняно з іншими типами катастроф. Варто зауважити: крім погодних стихійних лих, людство потерпало ще й від геологічних (землетруси, виверження вулканів, цунамі), біологічних (епідемії) та позаземних (падіння метеоритів). Так, урагани і тайфуни забрали життя 242 тисяч людей (причому 138 тисяч загинули від лише одного циклону, який вразив М’янму у 2008 році). Аномальна спека виявилася смертельною насамперед для розвинених країн: через неї померли 148 тисяч осіб, головним чином у Європі. Експерти побоюються, що глобальне потепління зробить погодні явища ще більш руйнівними.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4472 / 1.56MB / SQL:{query_count}