Дональд Трамп і далі методично нищить досягнення свого попередника Барака Обами, який усіляко підтримував розвиток альтернативних джерел енергії, приділяв особливу увагу ініціативам, що стосуються боротьби з глобальним потеплінням, і брав активну участь в підготовці Паризької угоди.

Натомість Трамп – затятий критик теорії глобального потепління. З його слів, ця теорія “придумана китайцями для китайців, щоби зробити американську продукцію неконкурентоспроможною”. Оголошуючи про вихід країни з Паризького договору, американський лідер заявив, що США могли втратити 2,7 мільйона робочих місць до 2025 року, якби виконували положення угоди.

Паризька кліматична угода була ухвалена в грудні 2015 року в столиці Франції, а набула чинності в листопаді 2016-го. Документ одразу назвали історичним. Паризьку угоду уклали на зміну Кіотському протоколу. 195 країн-учасниць зобов’язалися скоротити викиди в атмосферу, щоб спільно не допустити потепління клімату більш ніж на два градуси за Цельсієм до кінця XXI століття порівняно з рівнем доіндустріальної доби (тобто XIX століттям, коли почалося спостереження за змінами глобальної температури). В ідеалі зростання у середньому не має перевищувати півтора градуса. Водночас кожна з країн повинна самостійно визначати свою політику зі скорочення викидів вуглекислого газу.

Якщо нинішні темпи глобального потепління збережуться, вже незабаром на людство чекає глобальна катастрофа. “Танення арктичного льодового щита може спричинити підвищенням рівня Світового океану на 6-7 метрів, – розповів спеціальний радник з питань захисту планети при президентові Франції Ніколя Уло. – Це загрозлива ситуація не тільки для Європи, де можуть піти під воду Данія і Нідерланди, а й для Південної та Південно-Східної Азії. З карти світу може повністю зникнути Бангладеш, де проживає 160 мільйонів осіб. Через такі кліматичні зміни понад 200 мільйонів людей стануть вимушеними переселенцям”.

За розрахунками американських кліматологів, інтенсивне танення вічної мерзлоти внаслідок глобального потепління до 2100 року коштуватиме людству понад 160 трлн USD (!). Щоб оцінити економічний збиток від цього процесу, вчені спочатку розрахували, скільки метану і двоокису вуглецю виділятимуть території вічної мерзлоти. Їхня модель враховує вплив температури, вологості та інших кліматичних чинників на виділення цих газів ґрунтом, рослинами і мікробами. Потім отримані дані включили у іншу модель, що оцінює економічний збиток від викидів парникових газів. Згідно з розрахунками, якщо рівень вуглекислого газу в атмосфері підвищиться до 2100 року на 75% (через діяльність людини), для подолання наслідків цього доведеться витратити шалену суму – 160 трлн USD.

Нинішній вихід США із Паризького договору матиме серйозні наслідки. До 2025 року країна повин­на була скоротити викиди парникових газів на 26-28% порівняно з рівнем 2005 року. Водночас не варто забувати, що США – друге за обсягом джерело викидів вуглекислого газу в світі після Китаю. У 2015 році викиди Сполучених Штатів становили 5,1 мільйона кілотонн вуглекислого газу – більше, ніж усі 28 країн ЄС разом узяті.

Також існують серйозні побоювання, що приклад США може бути в поганому сенсі “заразним” для інших учасників. Щоправда, Китай наразі переконує, що не має наміру виходити з Паризького договору. “Незалежно від того, як зміняться позиції інших сторін, ми й далі дотримуватимемося стійкого “зеленого” розвитку. Ми продовжимо посилювати наші заходи боротьби з глобальною зміною клімату”, – заявили в Пекіні. Але де гарантія, що за кілька років китайці не скажуть: “А воно нам треба? Якщо американці пильнують перш за все власну економіку, а не глобальні інтереси – значить і нам можна”.

Крім того, не варто забувати, що незрозумілою залишається позиція Індії (1,3 мільйона тонн парникових газів на рік). Прем’єр-міністр країни Нарендра Моді не раз заявляв, що його країна має право розвивати свою економіку і боротися з бідністю, тому не готова взяти на себе ще й екологічні зобов’язання. Для Делі інціатива Вашингтона може стати прекрасним приводом відмовитися від виконання Паризької угоди.