Наразі під російськими санкціями опинилися шість білоруських виробників. Однак у Москві наголосили, що найближчим часом цей перелік може бути розширений. У Россільгоспнагляді пояснили, що це рішення пов’язане “з неодноразовими порушеннями з боку зазначених підприємств ветеринарно-санітарних вимог, зокрема через виявлення у молочній продукції залишків антибіотиків”. Звідкіля вони там узялися – не зовсім зрозуміло, але Москва започаткувала нову сварку з Мінськом.
У квітні цього року президент Білорусі Олександр Лукашенко на зустрічі з Путіним уже закликав останнього “не гнобити білорусів”. “Те, що у нас ціни нижчі, а якість вища, – не привід для того, щоб нас гнобити і не пускати на російський ринок. Треба нормально працювати російським фермерам, виробляти продукцію, щоб вона була чистою від нітратів і домішок. Треба цю продукцію переробляти на сучасних молоко- і м’ясопереробних підприємствах. Тоді на ринок потраплятимуть нормальні за якістю та ціною продукти”, – обурювався Олександр Лукашенко. Як бачимо, не допомогло…
Обсяг виробництва молока в Росії протягом останніх трьох років залишається на рівні 30,8 млн тонн, дефіцит становить близько 7 млн тонн. 90% імпорту припадає на білоруських виробників, що дозволяє їм, за оцінкою міністра сільського господарства РФ Ткачова, заробляти щороку понад 3 млрд доларів.
При цьому передумов для збільшення виробництва молока в Росії не спостерігається, незважаючи на чинне ембарго на ввезення молочної продукції з Євросоюзу. Поголів’я корів у Росії за підсумками минулого року становить трохи більше 8 млн голів, ідеться в звіті Аналітичного центру MilkNews. При цьому за останні два роки це поголів’я щороку скорочується приблизно на 2%. Що стосується сиру, то, за даними Російського національного союзу виробників молока, на частку білоруських виробників припадає 36% цього ринку в РФ. Обсяг поставок з Білорусі в 2016 році становив понад 27 тис. тонн сирів (або 616 млн доларів у грошовому еквіваленті).
З огляду на цю статистику, логіка дій Путіна незрозуміла: навіщо дратувати одного з останніх своїх союзників? Ще в лютому цього року експерти наголошували на стрімкому погіршенні стосунків лідерів двох держав. Тоді президент Білорусі провів грандіозну прес-конференцію, яка тривала більше семи годин. Нищівної критики зазнали практично всі аспекти російсько-білоруського співробітництва. Найтривожніший сигнал для Кремля – невдоволення Мінська умовами Митного союзу з Росією.
“Ми постійно страждаємо через відсутність у Митному союзі рівноправності. Через це ми вже втратили 15 мільярдів доларів. У Росії визнають ці цифри, навіть дали нам зараз кредит на п’ять мільярдів доларів. Вилучили в нас наші ж гроші і повернули нам третину від них під шалені відсотки”, – обурювався білоруський лідер.
Але ще більше нервував Лукашенко через наказ директора ФСБ Росії про запровадження вздовж усього російсько-білоруського кордону (в Брянській, Смоленській та Псковській областях) режиму повноцінної прикордонної зони. Раніше дві “братні” країни мало переймалися прикордонним контролем, аж тут раптом таке…
І нарешті чи не найпроблемніше питання – поставки продовольства з Білорусі в Росію. Москва давно підозрює, що Мінськ користується санкціями, ввозячи харчі з Європи, а потім експортує їх без мит у Росію, просто перебивши етикетки, що засвідчують країну походження. Зокрема, в 2015 році поставки яблук із Білорусі в Росію вп’ятеро перевищили зібраний у республіці урожай. Суперечка загострилася наприкінці 2016-го, коли Росія заявила, що білоруси “хочуть скористатися ситуацією, коли російський ринок закрили для поставок з ЄС і з України”. Реакція Лукашенка була різкою: “Навіть якщо в нас усе буде нормально, нас все одно зроблять винними!”. Як бачимо, мудрий “бацька” не помилився. Щоправда, так і незрозуміло, яку мету при цьому переслідує Путін, який, здається, вирішив зробити ворогами увесь світ.