Право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу мають 280 українських підприємств. Про це повідомив голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа. З його слів, приблизно сотня підприємств – це виробники продуктів харчування, зокрема, молока та молочних продуктів, м’яса птиці, риби та рибопродуктів, яєць, меду та навіть… живих виноградних равликів, які, як виявилося, користуються чималим попитом за кордоном.

Вітчизняні урядовці бадьоро рапортують, що експорт українських товарів до Європейського Союзу у першому кварталі 2017 року зріс на 24,5% (у порівнянні із аналогічним періодом 2016-го). Однак, насправді не все так просто. Нагадаємо, що Угода між Євросоюзом і Україною про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) набула чинності 1 січня 2016 року. Документ є частиною Угоди про асоціацію ЄС і України. В рамках ЗВТ Євросоюз ввів для України тарифні квоти на 36 видів продуктів, які Україна може продавати без мит тільки в обмежених обсягах. Після того як квота вичерпується, вводяться ввізні мита.

Водночас, незважаючи на те, що з початку року минуло лише кілька місяців, українські виробники вже повністю використали квоти на поставку в країни ЄС меду, цукру, круп і борошна, оброблених томатів, виноградного та яблучного соку, кукурудзи, м’яса птиці та вершкового масла. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства України. Причому річна квота на безмитне постачання до ЄС меду (5200 тонн) була закрита вже за перші два тижні січня.

Тим не менше, обсяги українського екпорту продовжують зростати. Щоправда, не за рахунок Євро­союзу. Так, за підсумками січня-квітня 2017 року Україна експортувала 36,4 тисячі тонн молочних продуктів на суму 63,7 млн доларів США (квота ЄС – 8 тисяч тонн молока, йогуртів і кисломолочних продуктів). У натуральному вираженні це на 33% більше, ніж за аналогічний період 2016 року, а в грошовому – на 81%, повідомляє Асоціація виробників молока. Найбільшими темпами зростав експорт масла. За звітний період його продажі в натуральному вираженні зросли на 232,6%, склавши 5,5 тисячі тонн (квота ЄС – 1,5 тис. тонн), а в грошовому – на 319,5%, досягнувши 20 млн доларів. Експорт згущеного молока та вершків у січні-квітні 2017 року склав 13,9 тис. т (+ 6,1%) на суму 24,5 млн доларів (+ 35%). Це – найбільша група експорту української молочки в натуральному вираженні. А тепер увага: найбільшими покупцями були Казахстан, Туркменістан і Бангладеш.

Молочної сироватки українські виробники за чотири місяці поточного року експортували близько 12 тисяч тонн (+ 91%). У вартісному вираженні це 8,3 млн доларів (+ 145,2%). Основні імпортери: Китай, Індія та В’єтнам. Експорт молока і незгущених вершків із початку року склав 2,6 тисячі тонн, що на 27,7% менше, ніж минулого року. У грошовому вираженні продажі склали 1,7 млн доларів (- 9,3%). Найбільшими ринками збуту, як і в минулому році, залишилися Молдова, Грузія і Саудівська Аравія. Показники експорту сиру покращилися: їх обсяг зріс на 16,5% – до 2,5 тисячі тонн, і приніс Україні 8,5 млн доларів (+ 38,2%). Основними покупцями українського сиру стали Казахстан, Молдова та Єгипет.

Ще два показових факти. Найбільші покупці української олії: Марокко, Казахстан і Молдова. Найбільший імпортер української пшениці – Індія, яка з початку 2016/2017 маркетингового року закупила близько 1,5 млн тонн цієї зернової культури.

Ще один перспективний ринок – Китай. Мова про величезні обсяги зернових, які закуповує КНР в Україні, – це кукурудза (90% китайського імпорту) та ячмінь (4% імпорту КНР). Українська продукція має перевагу перед конкурентами (США та Бразилія) в тому, що в ній відсутні ГМО. Користується дедалі більшим попитом в КНР й українська соняшникова олія.

Як бачимо, незважаючи на Угоду між Євросоюзом і Україною про ЗВТ, основні закордонні ринки збуту вітчизняної продукції сільського господарства знаходяться за межами Євро­союзу.