У статті повідомляється, що використання російської найшвидшими темпами зменшувалось у Казахстані, де 2016 року лише 20,7% населення визнало, що послуговується російською в спілкуванні, порівняно із 33,7% у 1994-ому. Стрімке падіння показників використання російської спостерігається і в Латвії та Естонії.

В Україні, як пише Retirement Genius, також помітне постійне зменшення кількості російськомовного населення. Падіння показників знизилося з 33,9% 1994 року до 24,4% минулого року.

Британський сайт наводить слова Кріса Віфера, старшого партнера компанії Macro-Advisory, що базується в Москві та спеціалізується на проблемах колишніх республік СРСР: “Зменшення кількості тих, що спілкуються російською, а також збільшення кількості носіїв національних мов відбувається за підтримки політичних сил ще від часу розвалу Радянського Союзу. Країни, які відчували себе в’язнями радянського режиму, після звільнення з-під ярма бажали позбутися символів поневолення, включно з мовними символами цього поневолення”.

Видання додає, що колишні республіки СРСР також вбачають у російській мові можливий інструмент, який використовує Москва, аби впливати на політику цих держав за допомоги пропаганди. І насамкінець Retirement Genius вказує, що на тлі цього процесу єдиним винятком є Білорусь, яка просувається в зовсім іншому напрямку. Тоді як 1994 року дещо менше половини населення цієї країни визнало, що спілкується виключно російською, торішні опитування показали, що вже 71% населення Білорусі послуговується в побуті російською мовою.