Слухання розпочалися в понеділок, 6 березня. Одразу варто пояснити існуючу систему міжнародного правосуддя, оскільки багато хто сприймає словосполучення “суд у Гаазі”, як якийсь наднаціональний судовий орган. Насправді, нині в Гаазі діють одразу декілька трибуналів: Міжнародний трибунал із колишньої Югославії, Міжнародний трибунал із Руанди, Міжнародний трибунал із Сьєрра-Леоне, Міжнародний кримінальний суд й, нарешті, Міжнародний суд ООН. Останній розглядає суперечки між державами, що пов’язані з порушеннями міжнародних договорів і зобов’язань. 

Позов до Міжнародного суду ООН підготувало українське МЗС, виконуючи доручення Президента Петра Порошенка. Київ закидає Москві порушення Конвенцій ООН із протидії фінансування тероризму та Конвенції з ліквідації всіх форм расової дискримінації. В Україні стверджують: Росія надає зброю та інші види допомоги незаконним збройним формуванням, що здійснили низку актів терору на території України. Серед них згадуються, зокрема, збиття малайзійського літака рейсу MH17, обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи та інші факти.

Як заявив американський професор Гарольд Гонджу Коу, який виступив у Міжнародному суді ООН у Гаазі за дорученням України, Київ визнає, що не всі бойовики, що воюють на Донбасі, є терористами: “Я не кажу, що всі ті, хто воюють на сході, є террористами. Є чітке визначення, що таке тероризм – це атаки на цивільних”. Він зауважив, що “за повідомленнями у газетах ми всі бачимо, що велика частина представників незаконних збройних формувань “воюють проти Української армії”. “Але тут йдеться не про них”, – наголосив американський юрист.

Також Москві закидають участь у кампанії дискримінації неросійських громад, що проживають на території анексованого Криму, – етнічних українців та кримських татар. “Російська Федерація на території Криму вдається до культурної нівеляції, РФ не поважає права людини і здійснює акти расової дискримінації, а також залякування, пропаганди та кібератаки”, – заявила заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль, яка очолює українську делегацію в слуханнях у суді.

Опитані “Німецькою хвилею” експерти вважають, що шанси виграти процес в України є високими. “Принаймні, відповідні докази як фінансування тероризму, так і дискримінації за етнічною ознакою знайти та оформити цілком можливо”, – вважає юрист-міжнародник, колишній урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Борис Бабін.

Водночас, навіть за позитивного для України рішення Міжнародного суду ООН, не варто мати завищені очікування щодо його наслідків, стверджує колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії, юрист-міжнародник Володимир Василенко. Ці вердикти можуть юридично зафіксувати факти фінансування тероризму та расової дискримінації і навіть передбачати низку компенсацій для постраждалих, каже юрист. “Але вони не вирішать проблеми відповідальності Росії за збройну агресію на сході України та в Криму і не покриють усіх пов’язаних із нею збитків”, – пояснює юрист. Вирішення цього питання, на його думку, взагалі не є можливими в юридичній площині. Володимир Василенко впевнений, – змусити Росію визнати свою провину та компенсувати збитки може лише консолідована позиція світової спільноти та достатньо жорсткі санкції.

Натомість Президент України Петро Порошенко налаштований оптимістичніше. “Ми очікуємо рішень, які зупинять поставки зброї на окуповану територію і зможуть навести порядок на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону, а також допоможуть зняти заборону на функціонування Меджлісу в АРК, дозволять припинити утиски етнічних українців та кримських татар”, – написав уранці 7 березня на своїй сторінці у Facebook глава української держави.