Інститут національної пам’яті Польщі (IPN) оприлюднив докази співпраці екс-президента країни (1990 – 1995 рр.) та лауреата Нобелівської премії миру (1983 р.) Лєха Валенси зі Службою безпеки Польської Народної Республіки. Як повідомляє Радіо Польща, йдеться про експертний висновок співробітників Інституту судової експертизи ім. Яна Зіна в Кракові, які довели, що почерк таємного агента на псевдо “Болєк” повністю співпадає з почерком Валенси. “Висновок судових експертів свідчить про те, що зобов’язання про співпрацю зі Службою безпеки від 21 грудня 1970 року було написане Лєхом Валенсою. 17 рукописних квитанцій про отримання грошей за надану співробітникам спецслужби інформацію також були підписані Лєхом Валенсою”, – заявив голова комісії IPN з розслідування злочинів проти польського народу, прокурор Анджей Позорськи.

Дослідники інституту встановили, що за три роки роботи на спецслужби Валенса отримав за свою діяльність жалюгідні 12 тисяч злотих (близько 600 доларів США за тодішнім курсом). Загалом ним було написано близько 40 доносів. За однією з версій, прізвисько “Болєк” профсоюзний активіст з Гданська отримав на честь батька Болеслава. За іншою – офіцер, який завербував Валенсу, просто познущався над сексотом, давши йому агентурну кличку на честь популярного тоді в Польщі і СРСР мультфільму “Льолєк і Болєк” про пригоди двох смішних хлопчаків. 

Скандальні документи знайшли в будинку покійного генерала Чеслава Кіщака, який у 1980-их роках був міністром внутрішніх справ ПНР. До Інституту національної пам’яті звернулася його вдова Марія з пропозицією купити архів покійного чоловіка. Такі операції, проте, заборонені польським законодавством: громадяни зобов’язані здавати подібні документи в IPN. У результаті співробітники інституту за допомоги поліції просто конфіскували папери, які зберігалися в будинку Кіщаків. 

Майже відразу Лукаш Камінський, керівник Інституту національної пам’яті (традиційно пов’язаного з правлячою нині партією “Право і справедливість”, з якою у Валенси напружені стосунки), заявив: “Був виявлений документ про згоду на співпрацю зі Службою безпеки, підписаний “Лєх Валенса, псевдонім “Болєк”. У справі також знайдені підписані тим же псевдонімом квитанції, що підтверджують отримання грошей”. 

Польський історик Славомір Ценцкевич, який особисто ознайомився з документами, сказав: “Нарешті закінчена довга війна за правду про минуле Лєха Валенси. Він був агентом “Болєком”, підписав зобов’язання про співпрацю, зраджував друзів і колег за гроші”.

Але не все так однозначно. Сам Лєх Валенса факт співпраці зі спецслужбами комуністичної Польщі не заперечує. Але, за його словами, насправді він не зрадив нікого із своїх соратників. З опублікованих матеріалів дійсно випливає, що всі контакти “Болєка” з кураторами зі спецслужб зводяться до того, що Валенса критикує комуністичну систему і пояснює польським контррозвідникам, чому люди незадоволені, і що незадоволених буде ставати дедалі більше. У 1974-ому з “Болєком” просто припиняють працювати, як з незручним і нецінним агентом (це підтверджується документами).

Треба сказати, що перші підозри про співпрацю Валенси зі Службою безпеки ПНР з’явилися ще на початку 1990-их, коли були виявлені перші документи про якогось агента “Болєка”, який, судячи з рапортів, входив до найвищого керівництва опозиційного руху “Солідарність”. У 2000 році польський суд вирішив: доказів того, що саме Валенса був тим таємничим “Болєком”, недостатньо, але повністю підозри не зникли. 

Тепер нібито експерти поставили в цій історії остаточну крапку. Щоправда, однозначно ставити хрест на політичному іміджу Валенси, напевно, не варто. За комуністичних часів безліч шанованих людей були змушені підписувати зобов’язання про співробітництво зі спецслужбами. Інша справа, що хтось “стукав”, що називається, за покликанням, інші лише робили вигляд, що “допомагають” контррозвідці. Так виглядає, що Лєх Валенса належав власне до останньої категорії.