Мобільний телефон - ласа наживка для українських злочинців. Крім того, що засоби зв'язку стали улюбленим об'єктом крадіїв, завдяки наївності їхніх господарів шахраї непогано збагачуються. Йдеться про так звані мобільні афери, жертвою яких може стати будь-який абонент. В часи економічної кризи шахрайство знову розцвіло і слід бути дуже уважним, аби не віддати зароблені гроші в нікуди.

Одним з "найдієвіших" і найсучасніших видів шахрайства можна визнати переказ грошових коштів з рахунку. Абоненти-жертви страждають насамперед через технічну необізнаність і неуважність. Так, користувач мобільного телефону отримує смс-повідомлення про те, що хтось переказав на його рахунок певну суму грошей, найчастіше вона невелика. Через декілька хвилин приходить  інша есемеска з повідомленням про помилку і проханням повернути гроші назад. Найчастіше такі повідомлення надходять із офіційних сайтів операторів - у цьому випадку номер відправника не повідомляється, замість нього, на дисплеї адресата з'являється короткий номер, максимально схожий на службове повідомлення. Природно, грошей на рахунку абонента не додалося, а жаліслива історія про фатальну помилку під час передачі грошей другу - не більше ніж шахрайство. Утім такий прийом якраз і розрахований на порядність людей, які захочуть повернути гроші неуважному абонентові.

Існує ще один, не менш поширений спосіб обманом отримати кошти на рахунок. Абонентові надходить есемеска такого змісту: "Не можу тобі додзвонитися, немає грошей, перешли 5 гривень". Коли одержувач повідомлення намагається сам набрати вказаний номер, то чує, що абонент - поза зоною доступу. Деколи довірливі користувачі мобільних телефонів дійсно надають запрошувану суму незнайомцеві. Зайве говорити, що з цього номера їм ніхто більше не передзвонює.

Ще один вид шахрайства пов'язаний з розсилкою пові­домлень про необхідність знайти рідкісну групу крові для порятунку дитини. У повідомленні вказується номер телефону, дзвінки на який автоматично "полегшують" рахунок людини, яка телефонувала, на 20-30 гривень. Не рідкісні також есемески і дзвінки, які просто шокують одержувача, - найчастіше в них повідомляється, що близькі або друзі абонента потрапили в біду. А потім просять перерахувати певну суму картками експрес-оплати мобільного зв'язку.

Як і раніше, мають "попит" такі види шахрайства, як інформування абонентів про те, що вони виграли цінний приз, а для його отримання потрібно лише поповнити рахунок свого телефону. При цьому вартість карти поповнення і очікуваної "халяви" не можна співставити, тож абонент, не замислюючись, виконує всі інструкції зловмисника. У підсумку виявляється, що не було ні лотереї, ні призу.

На жаль, оператори мобільного зв'язку можуть боротися з таким шахрайством лише побічно, скажімо, якщо ви  надсилаєте есемеску з порталу МТС, то там обов'язково додається рядок, в якому попереджається, що компанія не несе відповідальності за зміст повідомлення, що може змусити людину зайвий раз осмислити, звідки і від кого прийшло повідомлення. А загалом лише правоохоронні органи володіють достатніми компетенціями, щоб покарати спритних осіб. Але жертви таких мобільних "пограбувань" украй рідко звертаються в міліцію. Часто людині складно зізнатися в тому, що вона добровільно стала жертвою обману. Прибутку ж від "мобільних" махінацій не менше, ніж від будь-яких інших, а ризик значно нижчий, оскільки законодавство України поки не передбачає адекватних заходів у боротьбі з такими злочинами.