Уранці 25 грудня літак міністерства оборони РФ, який прямував до Сирії, впав у море незабаром після вильоту із Сочі. В результаті загинули всі, хто був на борту – 92 людини: 84 пасажири і вісім членів екіпажу. На борту знаходилися артисти ансамблю пісні й танцю російської армії імені Александрова (на чолі з генерал-лейтенантом, народним артистом РФ Валерієм Халіловим), дев’ятеро журналістів (знімальні групи “Першого телеканалу”, “Зірка” та НТВ), військовослужбовці, виконавчий директор фонду “Справедлива допомога” Єлизавета Глінка (відома як Доктор Ліза).
Федеральна служба безпеки РФ заявила, що розглядаються чотири основні версії причин катастрофи: неякісне пальне, технічна відмова, помилка екіпажу і потрапляння в двигуни сторонніх предметів. Як наголошують у ФСБ, не було жодних фактів (принаймні станом на учорашній день), які б свідчили про можливість здійснення теракту або диверсії на борту. Синоптики наполягають: погодні умови в районі Сочі на момент катастрофи були цілком прийнятними.
Обставини катастрофи дійсно таємничі. Літак стартував iз підмосковного аеродрому “Чкаловський” і мав сісти на дозаправку в Моздоку, однак через погодні умови здійснив цей маневр в аеропорту Сочі. Через дві хвилини після зльоту з тамтешнього летовища лайнер каменем шубовснув у Чорне море.
Загиблий Ту-154Б-2 виглядає на ветерана – був виготовлений ще у 1983 році на Куйбишевському авіазаводі. Нині ця модель виведена з комерційної експлуатації у зв’язку з невідповідністю міжнародним нормам шумності і високою витратою пального. Однак не варто забувати, що саме цей літак практично увесь час експлуатувався 8-ою авіаційною дивізією особливого призначення ВПС СРСР, потім – аналогічним елітним підрозділом (223-й льотний загін) міноборони РФ. Станом на день катастрофи літак виробив лише близько 11 відсотків льотного ресурсу при середньому нальоті трохи більше 200 годин на рік (для порівняння – в цивільній авіації аналогічні лайнери експлуатуються з інтенсивністю 1000 і більше годин на рік). Це означає, що борт був незношеним, і всі агрегати та механізми мали б бути в порядку. Тим більше, що в грудні 2014 року загиблий Ту-154Б-2 відбув ремонт, а у вересні 2016-го – планове технічне обслуговування. Подібні вік і ресурс абсолютно нормальні для лайнерів, які перебувають у військовій експлуатації. Так, один з основних вантажно-пасажирських літаків військово-повітряних сил США C-135 Stratolifter, що випускався із 1956-го по 1965 рік, як і раніше, залишається в експлуатації, а загальний термін служби цих літаків може наблизитися до 100 років – вони залишаться в складі ВПС, як мінімум, до 2040-х років. Екіпаж лайнера також дуже досвідчений. Командиром був льотчик першого класу, загальний наліт якого становить понад три тисячі годин.
Водночас вірити офіційним повідомленням ФСБ про відсутність ознак теракту не варто. Як стверджують багато російських експертів, ретельність перевірок на власне військових пасажирських рейсах значно менша, ніж у комерційних авіакомпаніях. Як відзначають багато військовослужбовців і цивільних осіб, що мають досвід польотів літаками міноборони РФ, передпольотний огляд на таких рейсах часто обмежується порожньою формальністю у вигляді звірки списків пасажирів із документами, особливо коли летить “свій” колектив. За цих умов цілком можна припустити наявність на борту вибухового пристрою, яке могли пронести на борт або ще на аеродромі вильоту в Підмосков’ї, або під час дозаправки на проміжній посадці в Сочі.
P. S. Одним із загиблих виявився Антон Губанков – директор департаменту культури міністерства оборони Російської Федерації, державний радник РФ 2-го класу (відповідає військовому званню капітан 2-го рангу, оскільки Губанков полюбляв ходити в морській, а не в сухопутній формі). Загиблий відомий тим, що в квітні 2014 року написав слова до пісні “Ввічливі люди”, присвяченій російським солдатам, які анексували український Крим.