Люди і події 2016. Світ

Вибори року

8 листопада усупереч прогнозам практично всіх соціологів, експертів і політологів, новим президентом Сполучених Штатів Америки став республіканець Дональд Трамп.

Він став найстарішим в історії США главою держави на момент обрання – 70 років, й першим, який ніколи не обіймав жодних політичних і державних посад. Трамп усе життя займався бізнесом y сфері будівництва та в індустрії розваг, заробивши загалом понад 10 млрд доларів. Його перемога була вкрай болісно сприйнята в Україні, адже офіційний Київ робив ставку на перемогу Гілларі Клінтон. Крім того президентські вибори 2016 року були оповиті шлейфом скандалів, найголовніший з яких – звинувачення у втручанні в їхній перебіг Росії, чиї хакери нібито “зливали” в засоби масової інформації конфіденційні дані, вкрадені в результаті зламу особистої електронної пошти Гілларі Клінтон.
Фото: wsj.net

Розлучення року

23 червня 51,9% мешканців Великої Британії проголосували за вихід країни з Європейського Союзу. Словосполучення Britain Exit (Британія виходить) назавжди увійшло до політичних словників.

Британський прем’єр-міністр Тереза Мей заявила, що держава подасть офіційну заяву про вихід з ЄС не пізніше березня 2017 року. За оцінками держказначейства Британії, такий сценарій буде коштувати країні 73 мільярди євро щорічно (58% всього торгового обороту Британії становить торгівля з країнами Євросоюзу). Загалом на країну чекають важкі часи: обвал експорту через появу нових тарифів, мит, ліцензування та інших бар’єрів, зростання цін на імпортні продукти, підняття податків та урізання фінансування соціальних програм. Зрештою, як у того цигана, що під мостом цибулю їв: “Бачили очі, що купували”.
Фото: telegraph.co.uk

Проблема року

За даними Міжнародної організації з міграції, цього року в Середземному морі загинули понад 4700 мігрантів, які намагалися дістатися узбережжя Італії.

Точних даних про те, скільком вимушеним переселенцям пощастило більше, і вони таки дісталися омріяної Європи немає. Поза тим, за оцінками всіх фахівців, нинішня міграційна криза є найбільшою з часів Другої світової війни. Держави єврозони буквально захлинаються від напливу біженців, не знаючи достеменно, що з ними робити. Упродовж року з різних країн надходили повідомлення про стихійні протести в таборах біженців та сплеск нападів іммігрантів на корінних мешканців. Усе разом викликає в Європі чимраз більшу ксенофобію, одним з проявів якої стало підозріле ставлення до українців, яким не хочуть давати безвіз, чомусь вважаючи, що це спричинить нову хвилю міграції.
Фото: kolokray.com

Теракт року

14 липня акурат на Національне свято Франції – День взяття Бастилії – в натовп людей, які гуляли набережною знаменитого курорту Ніцца, врізалася вантажівка, що почала методично чавити людей. Результат страхітливий: 86 осіб загинули, 308 отримали каліцтва.

31-річного араба, який був за кермом, застрелила поліція. Це був перший випадок використання авта в якості знаряддя масштабного терористичного акту. Судячи з усього, керівництво “Ісламської держави” вирішило узяти подібну тактику на озброєння. 19 грудня в Берліні ще один ісламіст за кермом вантажівки в’їхав у натовп людей на рідзвяному ярмарку. Загинуло 12 людей. Можна зробити висновок, що подібних терористичних нападів буде дедалі більше, адже для їх скоєння не потрібні ні спеціальна підготовка, ні вибухові речовини чи зброя. Відповідно, спецслужбам майже неможливо вирахувати ймовірних терористів.
Фото: nyt.com

Санкції року

Незважаючи на певні суперечки, країни Європейського Союзу в грудні офіційно продовжили економічні санкції проти Російської Федерації ще на шість місяців.

“Оцінивши виконання Мінських угод, глави держав і урядів ЄС відкрили шлях для поновлення санкцій ще на шість місяців, до 31 липня 2017 року”, – сказано в офіційному повідомленні Європейської ради. На жаль, пропозиція Польщі пролонгувати антиросійські обмеження одразу на рік наштовхнулася на активний спротив Італії, яка заблокувала цю пропозицію. Нагадаємо, що міжнародні санкції щодо Росії почали застосовуватися у 2014 році – після анексії Криму та початку збройної агресії на Донбасі. Окрім ЄС та США санкції ввели Канада, Японія, Норвегія, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія, загалом – понад 40 країн. Статистичні дані центробанку та міністерва фінансів РФ свідчать, що санкції є дієвим механізмом і значно послабили економіку держави-агресора.
Фото: focus.ua

Скандал року

Сейм і Сенат Республіки Польща прийняли закон, що визнає Волинську трагедію геноцидом. Причому скоєним українцями. У документі, зокрема, проголошується 11 липня Національним днем пам’яті жертв “геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої”.

Польські парламентарі де-факто визнали Українську Повстанську Армію винною в злочині проти людяності, який, за міжнародним правом, не має терміну давності. Варто зазначити, що польський аналітичний центр CBOS, що проводить щорічні опитування думки поляків про українців, свідчить: вона неухильно змінювалася на краще і кількість прихильників зросла з 12% у 1993 році до 34% у 2008-ому. Однак восени 2016 року динаміка вперше стала зворотньою: кількість симпатиків України (27%) поступилася кількості недружньо налаштованих громадян Польщі (34%).
Фото: pamiec.pl

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти

.