Минулого тижня, вперше за 11 років, Володимир Путін відвідав Японію. Але найголовніше, що ця поїздка стала першим візитом російського лідера до країни групи G7 після початку агресії проти України. 

Переговори Путіна з японським прем’єр-міністром Сіндзо Абе почалися у звичному путінському стилі – президент РФ прибув до Нагато (рідного міста Абе) на дві години пізніше запланованого терміну. Не полінувався Путін і в черговий раз продемонструвати, який він крутий мачо: московський гість радо пристав на пропозицію скупатися у місцевому гарячому джерелі. 

Але повернімося до підсумків візиту. Володимир Путін і Сіндзо Абе підписали майже 80 договорів про співпрацю в галузях енергетики, постачання газу, рибальства, туризму, фармацевтики, сільського господарства, деяких візових правил і наукових досліджень. 

Проте найголовнішою інтригою, звичайно ж, залишалося питання чотирьох Курильських островів, через окупацією Росією яких між двома країнами так досі й не підписаний мирний договір за підсумками Другої світової війни. У Токіо прекрасно усвідомлюють, що добровільно Москва Курили не віддасть. Водночас подейкують, що надзвичайно амбітний Сіндзо Абе мріє зостатися в японській історії як перший лідер держави, що бодай наблизив повернення “Північних територій” (так у Токіо називають окуповані росіянами острови).

Сповідуючи популярний на Далекому Сході принцип “м’якої сили”, Абе запропонував Путіну план співпраці на спірних островах у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства, охорони здоров’я, інфраструктури, в сегменті малого і середнього бізнесу. Де-факто японський прем’єр запропонував схему, за якою Курили юридично залишаються в складі Росії, але при цьому японський бізнес отримує доступ до островів і може здійснювати там активну господарську діяльність. До речі, подібним чином Китай в 1997 році зміг повернути до свого складу Гонконг, який перебував під контролем Британії протягом 99 років.

Варто згадати і домовленість між Росією та Японією щодо полегшення візового режиму для російських громадян. Окрім одноразових віз, будуть видавати багаторазові строком на три роки. Зрозуміло, що Росії вигідне поліпшення відносин із Японією, яка розглядається як потенційний інвестор. У ході форуму “Російсько-японський бізнес-діалог” були досягнуті домовленості щодо реалізації спільних будівельних проектів у російських містах Воронеж і Владивосток, спільна розробка енергоресурсів на Далекому Сході, розширення проектів у сфері виробництва і транспортування скрапленого природного газу тощо. 

Ще до візиту Путіна в Японію керівники Сахалінської області та Хабаровського краю РФ представили японським колегам 29 інвест-проектів на загальну суму 16 мільярдів доларів. Японський уряд збільшив бюджет фондів з розвитку інфраструктури за кордоном на 200 мільярдів доларів, включивши до них Росію як пріоритетний напрям для інвестицій. Зрозуміло, що для Росії, чия економіка занепадає під тиском міжнародних санкцій, поява будь-яких інвестицій життєво необхідна. 

Але попри це домовленості Путіна та Абе мають безпосередній стосунок до… України. Як стверджує на ресурсі 112.ua Георгій Кухалейшвілі, “Росія зацікавлена відпрацювати сценарій спільної господарської діяльності з Японією на Південних Курилах, а потім запропонувати Україні аналогічну модель співпраці в Криму замість того, аби повернути півострів”.

Навіть більше: Росія розраховує на те, що заради компромісу з курильського питання та активізації співпраці у сфері бізнесу Японія першою серед держав “Великої сімки” бодай якось пом’якшить антиросійські санкції. Путін сподівається, що такий прецедент дасть можливість зробити те саме лідерам Італії та Франції, які давно висловлювалися за послаблення чи навіть повне скасування санкцій, мотивуючи це необхідністю відновлення колишніх економічних зв’яків.