Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковский заявив, що нині ще зарано говорити про створення спільної європейської армії. “Перш ніж ми перейдемо до створення європейської армії, треба ще багато зробити, наприклад, краще захистити наші кордони та налагодити розвідувальну співпрацю, – цитує міністра Польське радіо. 

Вітольд Ващиковский, зокрема, зазначив, що більшість країн ЄС входять до НАТО, але тільки у кількох із них витрати на оборону сягають рівня, що відповідають вимогам Альянсу. “Оскільки значна частина європейських держав не витрачає навіть 2% валового внутрішнього продукту на озброєння, тобто не в змозі навіть утримати НАТО, то складно уявити, аби при цьому можна було би створювати якусь нову структуру”, – наголосив шеф польського МЗС. 

Його слова наочно підтверджує доповідь Комітету з оборони британського парламенту, в якій стверджується, що обороноздатність Великої Британії “знаходиться в зоні ризику на тлі невизначеності щодо планів заміни чи модернізації військових кораблів флоту Її Величності”. Як повідомляє ВВС, нині британці мають 19 фрегатів і есмінців, але ця кількість уже назабаром може зменшитися, оскільки не існує чіткого графіка побудови нових кораблів для заміни застарілих суден. Члени парламентського Комітету з оборони  заявили, що існують “серйозні побоювання” щодо фінансування та графіка будівництва нових і модернізації вже існуючих бойових кораблів, і це загрожує здатності країни реагувати на загрози з боку Росії. “Протягом останніх десятиліть кількість суден Королівського військово-морського флоту постійно скорочується. Флот зараз знаходиться нижче критичної маси, необхідної для вирішення багатьох завдань, які постануть у разі подальшого погіршення ситуації на міжнародній арені”, – заявив голова Комітету з оборони Джуліан Льюїс.

Водночас Росія, незважаючи на низькі ціни на енергоносії та міжнародні санкції, активно готується до протистояння з НАТО на морських театрах воєнних дій. Одним із важливих елементів російської стратегії є підводний флот. “Російські субмарини – це, по суті, великі бойові кораблі. Вони викликають у нас серйозне занепокоєння, оскільки дуже боєздатні і є надзвичайно маневреним інструментом російських збройних сил”, – заявив старший аналітик Центру військово-морського аналізу ВМС США. 

Особливу увагу експертів привертають субмарини проекту 885 “Ясень” (за кодифікацією НАТО – Graney) та човни проекту 636 “Варшав’янка” (за кодифікацією НАТО – Improved Kilo).

Особливість “Ясенів” – надпотужне озброєння. Окрім 10 торпедних апаратів калібру 533 мм, кожна субмарина має вісім шахт, здатних запускати ракети “Онікс” (за кодифікацією НАТО – SS-N-26 Strobile, дальність ураження – до 300 кілометрів) та новітні “Калібри” (за кодифікацією НАТО – SS-N-27 Sizzler, дальність: по морських цілях – 375 км, по наземних – 2600 км). 

“Варшав’янки” не настільки грізні, натомість мають іншу суттєву перевагу – їх дуже складно виявити сучасними гідроакустичними системами. Фактично це субмарини-невидимки.

Зазначимо, що Росія активно розбудовує, зокрема, Чорноморський флот. Так, у період з 2014-2016 рр. до складу ЧФ було включено шість субмарин проекту 636 “Варшав’янка”: “Новоросійськ”, “Ростов-на-Дону”, “Старий Оскол”, “Краснодар”, “Великий Новгород”, “Колпіно”. Крім того, після окупації Криму Росія отримала в своє розпорядження завод “Море” у м. Феодосія, що ще з радянських часів спеціалізується на будівництві десантних кораблів на повітряній подушці. 

А наступного року в Криму заступить на бойове чергування загоризонтний радар “Соняшник”. “Кримський радар бачитиме будь-який корабель, що проходитиме через Босфор”, – пояснило джерело агентства Інтерфакс. Система здатна одночасно відстежувати до 300 надводних і 100 повітряних об’єктів на дальності від 200 до 500 кілометрів (залежно від типу цілі, її висоти і умов застосування).

Не шкодує Кремль гро­­шей і на сухопутні та вій­ськово-повітряні сили. Вод­ночас держави НАТО поки не готові збільшувати видатки своїх бюджетів на модернізацію збройних сил.