“Зробимо Америку великою знову”
Дональд Трамп обіцяє вирішувати перш за все внутрішні проблеми США, водночас його команда налаштована вкрай антиросійськи
Усупереч прогнозам практично всіх соціологів, експертів і політологів, новим президентом США став республіканець Дональд Трамп. Він буде першим главою держави в новітній історії США, який ніколи не обіймав жодних політичних і державних посад. Трамп усе життя займався бізнесом y сфері будівництва та в індустрії розваг, заробивши загалом понад 10 млрд доларів.
Буквально напередодні голосування аналітики пророкували перемогу Клінтон – агрегатор передвиборних опитувань RealClearPolitics фіксував її тривідсоткову перевагу над суперником. Перші результати свідчили про перемогу Клінтон в основних штатах, але це були лише початкові дані, що характерно, в основному, отримані у великих містах. Щойно в загальній статистиці з’явилися результати із сільської місцевості, картина кардинально змінилася. У “скарбничку” Трампа пішли Флорида, Огайо, Аризона і Техас. Переміг він і в традиційно “демократичній” Пенсильванії. Загальний підсумок: станом на момент підготовки цього матеріалу до друку мільярдер отримав 279 голосів членів Колегії виборців (про особливості американської виборчої системи читайте в “Довідці” – “Пошта”).
Як не дивно, за Трампа проголосували багато латиноамериканців, попри те, що він обзивав їх злочинцям та обіцяв депортувати. 65% латиноамериканців підтримали Клінтон у той час, як 29% віддали свій голос за Трампа. Для порівняння, у 2012 році Обама виграв 71% латиноамериканського голосування. Клінтон також не вдалося отримати якомога більше голосів молодих виборців. Вона набрала 54% голосів виборців віком від 18 до 29 років, у порівнянні із 37%, які голосували за Трампа. В той час, як чотири роки тому Обама заручився 60% голосів молоді.
Американське суспільство здалося перед замішаним на ксенофобії популізмом Трампа – надзвичайно прямолінійним і переконливим. Американців не зупинило, що всі його висловлювання будувалися не “за”, а “проти” когось (національних меншин, жінок, іммігрантів) або чогось (НАТО, транснаціональна торгівля, системи союзів США). Електорат Трампа – незадоволені глобалізацією і нерівністю у розподілі доходів громадяни. Він запропонував їм переможне гасло: “Зробимо Америку великою знову”. Дональд Трамп обіцяє вирішувати перш за все внутрішні проблеми США. Боротися з тероризмом він вважає за доцільне не десь за океаном, а безпосередньо біля кордонів США (звідсіля й плани спорудити стіну на кордоні з Мексикою). З великих угод про вільну торгівлю він планує вийти, бо вони нібито не є вигідними для американського бізнесу.
Якщо Трамп почне втілювати все те, що він наговорив у процесі виборної кампанії щодо зовнішньої політики, не можна виключати досить катастрофічного сценарію. Так, обмеження залучення США в міжнародні справи створить вакуум, який миттєво буде заповнений іншими – Росією, Китаєм, Іраном.
Ще складніше питання – безпосередні відносини Трампа з Росією. Його передвиборні висловлювання щодо перегляду американської позиції щодо анексії Криму та зобов’язань США в НАТО дуже співзвучні тому, чого вже два роки домагається Кремль. Міркуючи про те, що означає перемога Дональда Трампа для Москви, треба виходити з того, що в США сформовано досить жорсткий консенсус негативного ставлення до Росії – в суспільстві, засобах масової інформації, бізнес-співтоваристві, а найголовніше – в американській еліті. І будь-якому президенту – в даному випадку Трампу, – якщо він захоче покращувати відносини з Росією, треба буде йти проти настроїв своєї еліти. І навряд чи новообраний президент США захоче це робити.
“Команда Дональда Трампа налаштована вкрай антиросійськи. Його віце-президент Майкл Пенс набагато більш негативно ставиться до Росії, ніж, наприклад, та ж Гілларі Клінтон. Звичайно, ажіотаж і істерія стосовно Москви спадуть, але Трампу буде дуже важко реалізовувати ті надії, які в Росії відчувають щодо нього як людини, яка почне покращувати російсько-американські відносини, – розповів Газеті.Ru директор Центру глобальних інтересів США Микола Злобін. – Трамп, звичайно, може зробити щось несподіване і яскраве: наприклад, зателефонувати Путіну і запросити його в Америку, почати з ним переговори. Але це все буде носити поверхневий характер, не зачіпаючи фундаментальних розбіжностей”.
ДОВІДКА
Друга стаття Конституції США передбачає, що для обрання президентом Сполучених Штатів Америки особа повинна бути громадянином США за народженням, не молодше 35 років, яка прожили на території США не менше 14 років. Відповідно до 22-oї поправки до Конституції США президент не має права бути обраним на третій термін.
Вибори непрямі: президента не обирають безпосередньо американські громадяни, а так звана Колегія виборців, яка складається із 538 представників від 50 штатів і столиці Вашингтона. Для того, щоб стати президентом, треба набрати 270 і більше голосів Колегії виборців.
Кожен штат має різну кількість представників у Колегії, яка є пропорційною до кількості населення цього штату. Відбір членів Колегії відбувається на партійних з’їздах республіканців і демократів у кожному штаті або їх вибирає партійне керівництво штатного рівня. Зазвичай в ролі виборців виступають сенатори і конгресмени, популярні політики або люди, особисто близькі до відповідного кандидата в президенти. Таким чином, до дня виборів у кожному штаті існують два списки, представлених Демократичною і Республіканською партіями.
Кількість членів Колегії від кожного штату дорівнює числу його представників у Конгресі (два сенатори і члени Палати представників, кількість яких дорівнює кількості виборчих округів на території штату). Найбільш “представницькими” штатами зараз є Каліфорнія (53 члени Палати представників + 2 сенатори = 55 виборців), Техас (36 членів Палати представників + 2 сенатори = 38 виборців) і Нью-Йорк (27 членів Палати представників + 2 сенатори = 29 виборців). Найменші – Монтана, Аляска, Вермонт, Делавер, Вайомінг, Південна Дакота і Північна Дакота (по три).
Сама процедура голосування Колегія виборців, які формально й обирають президента, відбудеться 19 грудня. Інавгурація новообраного президента призначена на 20 січня 2017 року.
Мовою цифр
70-річний Дональд Трамп став найстарішим президентом США на момент обрання на перший термін.
Хілларі Клінтон набрала на 131 тисячу голосів більше за Дональда Трампа (0,6 відсотка від загальної кількості тих, хто прийшов на виборчі дільниці). Однак загалом програрал вибори через своєрідність американської виборчої системи.
Це п’ятий в історії США випадок, коли переможець набирає менше голосів виборців, ніж той, хто програв. Останній раз таке трапилося в 2000 році, коли президентом став республіканець Джордж Буш-молодший, який відстав від суперника Альберта Гора на піввідсотка.
На тлі новин про перемогу Трампа мексиканський песо втратив майже 10 відсотків вартості за один день, досягнувши мінімуму за останні 10 років (за один долар США тепер дають близько 20 песо).
Біржовий індекс Dow обвалився відразу на 750 пунктів (для порівняння: після терактів 11 вересня 2001 року він опустився лише на 560).
Ціна нафти марки Brent вперше з початку серпня 2016 року опустилася нижче позначки 45 доларів за барель (44,8 долара). Нафта марки WTI дешевшала на три відсотка – до 43,6 долара за барель.
Золото подорожчало на 2,63 відсотка або на 33 долара за трійську унцію.
Всесвітній банк поліпшив очікування щодо зниження російського ВВП у 2016 році – із 1,2% до 0,6%.
Різко знизилася вартість єврооблігацій України. Як свідчать дані агентства Bloomberg, найбільшу негативну динаміку показують євробонди з погашенням у вересні 2023 року – їх вартість впала на 2,65 відсотка (до 95,35 відсотка номіналу).
8 листопада мешканці Сполучених Штатів голосували не тільки на президентських виборах. У Каліфорнії, наприклад, був схвалений план повної легалізації марихуани (досі жителям штату дозволялося купувати і вживати канабіс лише за медичними показаннями). Очікується, що це рішення, прийняте найбільш густонаселеним штатом країни, винесе питання легалізації марихуани на федеральний рівень.
А жителі округу Колумбія (в якому знаходиться Вашингтон, столиця США) в ході консультативного референдуму, який пройшов одночасно з президентськими виборами, проголосували за те, щоб стати повноцінним 51-м штатом. На підтримку цієї ідеї висловилися 86 відсотків учасників голосування. Тепер Конгрес США повинен розробити законопроект про надання округу Колумбії статусу штату, який повинні підтримати обидві палати парламенту, а потім підписати президент Дональд Трамп.
Федеральний округ Колумбія, на території якого розташовується столиця США, є самостійною територією, яка не входить до жодного зі штатів. Вашингтоном управляє муніципальна рада з 13 осіб на чолі з мером, однак Конгрес США має верховну владу над містом і може скасовувати закони, прийняті радою. Тому жителі міста мають менше прав у самоврядуванні, ніж жителі інших штатів. Округ не має свого представника в Сенаті, а його делегат у Палаті представників американського Конгресу не має права голосу.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
