– Для нас важливо не втрачати темп в ці місяці, які послідують після восьмого числа, дати виборів та інавгурації. У нас дуже багато питань, які треба розглянути для України в Конгресі... Всі ті конгресмени і сенатори (і республіканці, і демократи), які чітко висловлювалися в підтримку України, вони зараз перемагають у своїх округах. Це означає, що ми маємо великий шанс поборотися за те, щоб, наприклад, Stand for Ukraine (акт у підтримку України), той, що відкриває нові можливості для України, було проголосовано та підтримано. І в разі приходу, наприклад, Трампа, ці процеси підуть швидше. Чому? Тому що діюча адміністрація буде виставляти певні “прапорці” для того, щоб, по суті, не те, щоб обмежити виконавчу владу, але щоб зберегти певний баланс.

– Політика США щодо України кардинально не зміниться. Тому, що з 2014 року США і Україна є природними геополітичними союзниками. Так само, як США і Росія є природними ворогами, які можуть тільки вимушено і тимчасово співпрацювати за рахунок інших країн. Тому, в стратегічному плані, україно-американські стосунки не будуть змінюватися. Але є дві небезпеки для України, які виникли після обрання президента Трампа. На відміну від Клінтон, яка дуже добре знала “українське питання” і не збиралася міняти свою політику, для нової Адміністрації президента США Трампа знадобиться півроку для того, щоб виробити свою стратегію щодо України. Тому, може виникнути пауза в інтенсивних українсько-американських відносинах, якою тут же скористається Росія. Путін швидко скористається “вікном можливості”, яке відкривається для відриву України від США. За цей час Кремль зробить все можливе, щоб домогтися переформатування політичного ландшафту України на свою користь. У разі успіху, Кремль поставить США перед доконаним фактом. Перш за все, поки президент США Трамп буде зайнятий своїми внутрішньополітичними справами, Путін спробує змусити Україну погодитися прийняти ганебні мінські угоди і повернути свої позиції в нашій країні. У нього на це є ресурси, як в Росії, так і всередині України ( “п’ята колона”). А тепер у нього з’явився шанс і час. Друга небезпека полягає в тому, що пауза, тимчасова невизначеність у відносинах США до України, може породити ілюзію, як в Росії, так і в Україні, що Америка кидає, зраджує нашу країну, залишаючи її наодинці з Росією. А знаючи, непатріотичність і кон’юнктурність нашої корумпованої еліти, яка легко змінює свої геополітичні погляди, атака Путіна на Україну може досягти своєї мети. Тим паче, що США публічно вимагають проведення реформ і самоочищення правлячого класу України, а Путін, навпаки, заохочує корупцію в Україні, як спосіб контролю над країною. Коли до літа 2017-го, новий президент США Трамп зрозуміє, що Україна займає унікальне місце в американській міжнародній стратегії стримування агресивної політики Кремля у світі, наші відносини із США отримають новий сильний імпульс і динаміку. Важливо, щоб за цей час Україна не наробила помилок і не піддалась на шантаж, спокусу і тиск з боку Росії. А до осені 2017-го США енергійно візьмуться за “зачистку” української еліти від проросійських і корумпованих, консервативних, популістських сил, що дозволить їм перетворити Україну, якщо не у “вітрину Заходу”, то у форпост європейської безпеки.

– Маємо справу з бунтом проти істеблішменту західного світу. Повстання мас-2. А маси XXI століття, озброєні смартфонами й маніпульовані Wikileaks’ами, твердо знають, що в усьому винні політики... Можливо, колись воно докотиться і до Кремля... Зате якщо ми, українці, переживемо й Трампа, нам уже нічого не буде страшно. Бо що не вбиває, як відомо, робить нас сильнішими. І таки робить. По-перше, росіяни з Путіним через анексію й війну позбавили нас панслов’янського сентименталізму. По-друге, голандці з британцями на референдумах розвіяли наші наївні ілюзії євро романтизму. По-третє, американці з Трампом, схоже, відучать нас покладатися на зовнішній захист… Тож українська нація, неначе у руках скульптора, послідовно позбавляється усього зайвого…

– Хочете міжнародної стабільності для України? Впевненого майбутнього? Тоді можу повторити те, що повторював завжди – інвестуйте в українську армію!

– Республіканець став президентом США, республіканці перемогли і отримали більшість у Сенаті і Палаті Представників — це означає, що закінчився період зовнішньої політики США демократів – “м’яка сила”. Починається період зовнішньої політики республіканців – “жорстка сила і домінування”. Не забуваймо передвиборче гасло Трампа: “Make America Great Again!”. Саме республіканці наполягали на жорстких санкціях, саме республіканці наполягають на наданні Україні прямої військової допомоги, включно з летальною зброєю, саме республіканці наполягали на масштабнішій фінансовій підтримці України, саме республіканцям належать і їх фінансуються найкрупніші американські нафто-, авто- і сталеливарні гіганти, які можуть змінити масштабність інвестицій в Україну. Передвиборчу популістську риторику Трампа можна забути вже сьогодні. Тепер він президент і президент-республіканець. Очікую найближчими місяцями дуже цікавих політичних подій як ззовні, так і всередині України – не забуваймо, що Президент України не зміг зустрітись з кандидатом в президенти Трампом через небажання саме Трампа...

– Інститути в США так сильно розвинені, що президент буде працювати в межах червоних прапорців. Президент не зможе наробити зовсім вже великих дурниць. А тепер про позитив або wishful thinking. Треба ж знайти щось хороше, щоб змиритися з великим вибором великого американського народу. По-перше, Трамп-президент і Трамп-кандидат – це все ж таки різні люди. Інститути в США так сильно розвинені, що президент буде працювати в межах червоних прапорців. І не зможе робити зовсім вже великі дурниці. Найкраще, що прапорці будуть розставлені республіканцями. Трамп, звичайно, йшов від республіканців, але сам він чужий у цій тусовці. У республіканців більшість і в Конгресі, і в Сенаті і в Палаті представників. І вони дуже не люблять Путіна. При цьому, тішить і те, що для Трампа головне – внутрішня політика. Він в геополітиці нічого не тямить, і вона йому особливо не цікава. А значить, домовляючись з республіканцями, велика частина яких його не підтримала, він буде ставити в пріоритет свої забаганки всередині країни і буде легко погоджуватися на їхні забаганки щодо зовнішньої політики. І значить, набагато ймовірніше, що він не тільки не здасть Україну, а і збільшить підтримку. Якщо, звичайно, чутки про наявність у Путіна компромату на Трампа після веселих вечірок в Москві залишаться тільки чутками. Трамп налякав зовнішні ринки. І буде залишатися значним фактором невизначеності. І якщо все піде так і далі, то Україна може забути про своє бажання зробити випуск єврооблігацій і зіскочити з голки МВФ. Ринки постраждають першими. А це добре. Це означає, що тепер шансів пропетляти в української влади стає набагато менше. А залежність від МВФ – набагато більше. Значить, менше шансів не проводити реформи.

– Вітаю народ Сполучених Штатів Америки з обранням 45-го Президента. Вважаю, що перемога Дональда Трампа – це водночас нова реальність та нові можливості для України. Республіканська партія США – це партія, яка традиційно підтримує Україну і визначає співпрацю з нашою державою, як один з пріоритетів зовнішньої політики. Вірю, що принципи політичної спадковості Республіканської партії є незмінними. Ми – українці маємо тримати стрій і ставати сильнішими – це ключова запорука нашої перемоги.