Минулого тижня на території Сербії розпочалися військові навчання “Слов’янське братство”, що триватимуть до 9 листопада. Разом iз місцевими військовослужбовцями y них беруть участь також підрозділи з Росії та Білорусі. В рамках маневрів пройде висадка вертолітного десанту, атака на умовну базу повстанців, евакуація постраждалих і масшабний артилерійський обстріл.

Водночас, як наголошує агентство Tanjug, маневри “Слов’янське братство” можуть ще більше загострити відносини Москви із Заходом. Справа в тому, що навчання в Сербії дивним чином співпали із завершенням навчань Північноатлантичного альянсу в сусідній Чорногорії. Тут, щоправда, минулося без вертольотних десантів, маневри були присвячені відпрацюванню навичків боротьби із надзвичайними ситуаціями – повенями, землетрусами, аваріями на хімічних заводах. У тренуваннях узяли участь 680 неозброєних фахівців із семи країн НАТО і 10 партнерських країн, у тому числі, до речі, й із Сербії.

Експерти зазначають, що подібна поведінка Бєлграда за принципом “і вашим, і нашим” зумовлена бажанням Сербії знайти баланс між традиційно теплими відносинами з Росією і прагненням потрапити до Євросоюзу і налагодити більш тісні зв’язки з НАТО. З одного боку Сербія, яка залежить від постачання енергоресурсів з Росії, не надто прагне в НАТО, яке, як і раніше, непопулярне серед сербів через бомбардування 1999 року, коли на Балканах тривала громадянська війна, а тодішній сербський президент Слободан Мілошевич віддавав накази про масове винищення хорватів та косоварів. З іншого, в рамках інтеграції із Заходом Сербія в минулому році домовилася про тісну співпрацю з Північноатлантичним альянсом. Починаючи із 2006 року країна провела майже півтори тисячі різноманітних спільних із НАТО заходів. У 2016 році із 26 навчань на сербській території тільки два проводилися спільно з Росією. 

Водночас сусідня Чорногорія, яка 10 років тому відокремилася від Сербії, минулого року прийняла пропозицію стати членом НАТО, що викликало гнівну реакцію Москви. У жовтні цього року чорногорський прем’єр-міністр Міло Джуканович, чия правляча прозахідна партія перемогла на парламентських виборах, офіційно звинувачував Москву у втручанні в передвиборну кампанію.

Але повернімося до маневрів. Останнім часом Росія значно розширила географію військових навчань, в яких беруть участь її підрозділи. Нагадаємо, що в середині жовтня відбулися перші в історії спільні російсько-єгипетські військові навчання під помпезною назвою “Захисники дружби 2016”. “Разом iз підрозділом військово-десантних військ у кількості приблизно 500 осіб літаки військово-транспортної авіації доставили на Африканський континент бойові машини десанту (БМД-2), бронетранспортери (БТР-Д), а також спеціальну колісну техніку, зокрема, квадроцикли”, – заявив тоді представник прес-служби міністерства оборони РФ. За його словами, крім особового складу та наземної техніки, до Єгипту також прибули 15 російських гелікоптерів і літаків різного призначення, які діятимуть iз шести різних єгипетських аеродромів.

Офіційний сценарій навчань – “Протистояння масованій терористичній атаці з боку сусідньої держави”. Хоча назву останньої ні в Москві, ні в Каїрі не озвучили, всі відразу зрозуміли, що йдеться про Лівію. Ситуація в ній, прямо скажемо, напружена, фактично, можна говорити про громадянську війну. Водночас досі ніхто не чув, щоб котресь із лівійських угруповань планувало атакувати територію Єгиптy. 

Спільні російсько-єгипетські маневри стали несподіванкою. Єгипет уже багато років вважається вірним союзником США, отримуючи від них щонайменше 1,3 мільярда доларів на рік тільки на  збройні сили. Обсяги американської допомоги єгипетським спецслужбам та поліції засекречені, але, очевидно, теж є доволі серйозними.

Поява в єгипетській пустелі півтисячі російських десантників, поза сумнівами, є значним досягненням Путіна. За деякими даними, стратегічною метою Кремля є відродження колишньої радянської військово-повітряної бази “Сіді-Баррані” неподалік середземноморського узбережжя.