Учора, 4 листопада, набула чинності Паризька кліматична угода, яку ратифікували 55 країн, на які припадає не менше 55% світового обсягу парникових газів. В інтерв’ю Німецькій хвилі секретар ООН з питань клімату Патрисія Еспіноса назвала цей документ «історичним». За її словами, він «закладає основу для появи іншого світу».

Угоду, спрямовану на боротьбу з глобальним потеплінням, було ухвалено у грудні 2015 року в Парижі. 195 країн-учасниць цієї угоди зобов’язалися скоротити викиди, щоб спільно не допустити потепління клімату більш ніж на два градуси за Цельсієм до кінця XXI століття у порівнянні з рівнем доіндустріальної доби. В ідеалі зростання температури у середньому не має перевищувати півтора градуса. Водночас кожна з країн має самостійно визначати свою політику зі скорочення викидів вуглекислого газу.

Паризьку угоду укладено на зміну Кіотському протоколу. Вона спрямована на прискорення впровадження положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та націлена зміцнити глобальне реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль з подолання бідності.

Водночас наголосимо, що Паризька кліматична угода встановлює лише основу міжнародного режиму зміни клімату, тим часом як конкретні механізми, процедури та інші практичні питання щодо забезпечення співпраці в рамках Угоди повинні бути розроблені протягом наступних чотирьох років.

Доки тривають всі ці бюрократичні процедури, ситуація продовжує погіршуватися. 

Доволі похмурі прогнози озвучили американські кліматологи. За їхніми розрахунками, інтенсивне танення вічної мерзлоти внаслідок глобального потепління до 2100 року коштуватиме людству понад 160 трлн доларів (!). 

У міру глобального потепління посилюється танення вічної мерзлоти, в результаті чого в атмосферу планети виділяються парникові гази. Щоб оцінити економічний збиток від цього процесу, вчені спочатку розрахували, скільки метану і двоокису вуглецю виділятимуть території вічної мерзлоти. Їхня модель враховує вплив температури, вологості та інших кліматичних факторів на виділення цих газів ґрунтом, рослинами і мікробами. Потім отримані дані включили в іншу модель, що оцінює економічний збиток від викидів парникових газів. Згідно з розрахунками, якщо рівень вуглекислого газу в атмосфері виросте до 2100 року на 75% (через діяльність людини), то для подолання наслідків цього доведеться витратити шалену суму – 160 трлн доларів.

Зазначимо: зміни клімату та глобальне потепління стали причиною того, що обсяги льодовиків від 1979 року зменшилися на 30%, що викликає сходження величезної маси криги у Світовий океан. Наслідком цього є помітне підвищення рівня останнього. При цьому процес підйому води посилюється з року в рік, створюючи реальну загрозу затоплення як берегової лінії в багатьох частинах світу, так і повне зникнення низки острівних держав, особливо в Атлантичному та Індійському океанах. Крім того вже через 30-70 років під загрозою затоплення перебуватимуть значні території Західної, Центральної та Східної Європи. Такий прогноз міститься в доповіді Європейського агентства з навколишнього середовища, повідомляє видання New Scientist. 

---

90% усіх великих катастроф на Землі за останні 20 років були викликані погодою, стверджують експерти ООН. Повені, посухи, бурі, аномальна спека та інші явища (у світі за ці роки нарахували 6 457 стихійних лих) убили 606 тисяч людей, позбавили здоров’я, житла та майна ще 4,1 мільярда. Загальний збиток від цих катастроф склав приблизно 1,9 трильйона доларів. Вчені відзначають несподівано велику руйнівну силу погодних явищ порівняно з іншими типами катастроф. Варто зауважити: крім погодних стихійних лих, людство потерпало ще й від геологічних (землетруси, виверження вулканів, цунамі), біологічних (епідемії) та позаземних (падіння метеоритів). Так, урагани і тайфуни забрали життя 242 тисяч людей (причому 138 тисяч загинули від лише одного циклону, який вразив М’янму у 2008 році). Аномальна спека виявилася смертельною насамперед для розвинених країн: через неї померли 148 тисяч чоловік, головним чином у Європі. Експерти побоюються, що глобальне потепління зробить погодні явища ще більш руйнівними.