Нагадаємо, що перші повідомлення про смерть незмінного з 1991 року (з моменту проголошення незалежності) президента Узбекистану з’явилися ще в понеділок, 29 серпня. Як розповіли в опозиційному Народному русі Узбекистану, 78-річному Карімову стало погано напередодні на банкеті, присвяченому вшануванню національної олімпійської збірної. За даними джерел, глава держави занадто захопився алкоголем і в якийсь момент раптово втратив свідомість і впав. Щоправда, узбецька влада кілька днів поспіль офіційно і не підтверджувала смерть глави держави, і не спростовувала такі повідомлення. Лише його молодша дочка Лола заявила, що її батько госпіталізований із крововиливом у мозок. Відомо, що команда лікарів із Росії та Ізраїлю кілька днів намагалася врятувати життя узбецького президента, однак дався взнаки поважний вік.

Точний день смерті Іслама Карімова невідомий і досі. Справа в тому, що 1 вересня Узбекистан відзначає національне свято – День проголошення незалежності, тож, швидше за все, сумну новину про смерть глави держави вирішили відкласти на пізніше.

Ще однією причиною появи завіси таємничості може бути те, що після смерті президента в країні розгорілася запекла боротьба між трьома його ймовірними наступниками: Рустамом Іноятовим (шефом Служби національної безпеки), Шавкатом Мірзіяєвим (главою кабінету міністрів) і його заступником Рустамом Азімовим. Оскільки вибори в Узбекистані давно перетворилися на нікому не потрібну формальність, до влади прийде той, кому вдастся перемогти в кулуарній боротьбі за найвищу державну посаду.