Як повідомило видання “Фергана.ру”, незмінний з 1991 року (з моменту проголошення незалежності) президент Узбекистанy Іслам Карімов помер у понеділок, 29 серпня. Як розповіли в опозиційному Народному русі Узбекистану, 78-річному Карімову стало погано на банкеті, присвяченому вшануванню національної олімпійської збірної. За даними джерел, Карімов занадто захопився алкоголем і в якийсь момент раптово втратив свідомість і впав.

Щоправда, узбецька влада досі офіційно і не підтверджує смерть глави держави, і не спростовує такі повідомлення. Його молодша дочка Лола заявила, що її батько лише госпіталізований із крововиливом у мозок. Щоправда, побічним доказом смерті президента Узбекистанy можна вважати скасування урочистостей з нагоди Дня незалежності, який узбеки святкують 1 вересня. Про паніку у вищих урядових колах свідчить хоча б заява про те, що святковий салют був відмінений… через проведення в Ташкенті футбольного матчу між збірними Узбекистану та Сирії.

Хоча ця країна вкрай закрита для зовнішнього світу, певні витоки інформації підтверджують, що в державі почалася запекла боротьба за президентську посаду. До 2012 року офіційною спадкоємицею вважалася старша дочка президента Гульнара Ісламiвна Карімова – вкрай колоритна особа. Нагадаємо, що свого часу вона створила власний дизайнерський бренд GULI, у рамках якого презентувала ювелірні прикраси, авторські колекції одягу та аксесуари. У 2012 році в США вийшов її перший англомовний альбом під псевдонімом Googoosha. Впродовж двох років (2010 – 2012) Гульнара була послом Узбекистану в Іспанії та представником Узбекистану при ООН y Женеві. Але 2012 року голова місцевого СНБ Рустам Іноятов поклав на стіл її батька досьє з фінансовим компроматом на спадкоємицю і фактами про її поведінку, що не личить правовірній мусульманці. Головне обвинувачення – Гульнара мала намір захопити владу. Жінка опинилася під домашнім арештом, їй заборонено користуватися інтернетом і спілкуватися із зовнішнім світом. Тож нині її шанси просто мізерні. 

Головними претендентами на перемогу вважаються: Рустам Іноятов (шеф Служби національної безпеки), Шавкат Мірзіяєв (глава кабінету міністрів) і його заступник Рустам Азімов. Чи не найбільші шанси в Іноятова, колишнього кадрового співробітника КДБ СРСР, який беззмінно керує узбецькою спецслужбою з 1995 року. Шавкат Мірзіяєв посідає посаду прем’єр-міністра з 2003 року й завжди вважася правою рукою Іслама Карімова. Колишній міністр фінансів і економіки Рустам Азімов закінчив Ташкентський університет і магістратуру Оксфорда, він є висококваліфікованим фахівцем у галузі фінансів і економіки. Відомо, що в чинного заступника прем’єра є розгалужені зв’язки в керівництві силових структур.

Зрозуміло, що битва цієї трійці буде запеклою і нещадною. Водночас у цю боротьбу може втрутитися ще одна несподівана фігура. Ще в 2010 році Іслам Карімов наполіг на внесенні в конституцію країни важливої поправки – в тому випадку, якщо президент не зможе виконувати свої обов’язки, главою держави стає голова сенату парламенту. Керувати республікою він повинен до того моменту, поки протягом трьох місяців не буде обраний новий президент. Тобто, нині, за конституцією, главою Узбекистану мав би стати голова верхньої палати парламенту Нігматулла Юлдашев. Не виключено, що ветеран місцевої прокуратури також може захотіти посісти найвищу в державі посаду.

Поза тим після повідомлень про смерть президента в країні різко активізувалися радикали з “Ісламського руху Узбекистану”. Його офіційна мета – створення єдиного ісламського халіфату, тобто те саме, за що агітує “Ісламська держава Іракy та Левантy”. Відомо, що обидві терористичні організації підтримують тісні зв’язки. Очевидно, що смерть багаторічного глави держави та спричинений нею управлінський хаос дають ісламістам унікальних шанс розпалити в Узбекистані священний газават за створення єдиного ісламського халіфату.