Дослідження, яке проводилося останні 16 місяців, показало, що води Ріо – одні з найбільш забруднених на планеті, вони буквально кишать небезпечними вірусами і бактеріями в результаті зливу в них міських нечистот. Тому в групі ризику опиняються не тільки близько 1,4 тис. спортсменів-водників, але і безліч туристів, які неодмінно захочуть насолодитися сонцем і “ніжними” водами знаменитих пляжів Іпанема і Копакабана.

Дослідження, проведене на замовлення Associated Press, виявило стійке і небезпечно високе перевищення гранично допустимих концентрацій вірусів y місцях проведення олімпійських та паралімпійських змагань, що, до речі, вже давно викликає тривогу серед команд, що беруть участь у водних змаганнях.

У світлі всіх цих відкриттів експерт y галузі біомедицини Валері Харвуд дає всім спортсменам і відпочивальникам у Ріо коротку пораду: “Не суньте голову в воду”.

Найбільш забрудненими виявилися Лагуна Родріго-де-Фрейтас або просто Лагуна – розташована в Південній зоні Ріо-де-Жанейро, навпроти районів Іпанема і Леблон, де будуть проходити змагання з веслування, і Марина та Глорія, де будуть стартувати яхтсмени. Проби, взяті в Лагуні в березні 2015 року, показали концентрацію 1,73 млрд аденовірусів на літр. До червня цього року вода стала трохи чистішою, в ній нарахували “всього” 248 млн аденовірусів на літр.

Для порівняння: американська влада б’є на сполох, коли концентрація вірусів біля берегів Каліфорнії вимірюється тисячами вірусів на літр. Незважаючи на зусилля щодо запобігання зливу міських стоків у Марину та Глорію, її води залишаються неприпустимо брудними.

Якщо в березні 2015 року показники становили 26 млн аденовірусів на літр, то сьогодні вони збільшилися до 37 млн. Перше подібне дослідження, опубліковане більше року тому, показало, що рівень забруднення вод у Ріо в 1,7 млн разів перевищує норми, прийняті для водойм Європи і США.

При таких концентраціях плавець або атлет, котрий випадково ковтне лише кілька чайних ложок води, майже стовідсотково буде інфікований вірусами, що викликають проблеми зі шлунком або диханням, у гіршому випадку – проблеми зі серцем і мозком, у залежності від індивідуальних особливостей і імунітету організму.

Після публікації першого дослідження спортсмени почали заздалегідь вживати заходи обережності, щоб запобігти захворюванням, які потенційно можуть вибити їх зі спортивної гонки, – превентивний прийом антибіотиків, дезінфікування весел і використання пластикових костюмів і рукавичок для мінімізації контакту з водою. Однак все це може виявитися недостатнім, оскільки антибіотики дозволяють боротися з бактеріальними інфекціями, а не з вірусами. Але ж перевищення згаданих аденовірусів вчені знайшли в 90% всіх місць, де будуть проходити змагання.

“Це дуже, дуже високий відсоток, – вважає доктор Харвуд, декан факультету біології в Університеті Південної Флориди. – Побачити такі рівні людських патогенних вірусів у водах США – нечувана річ. Такого ніколи не побачиш, тому що ми очищаємо наші скиди”. Всі ці застереження стосуються і 300-500 тис. туристів, яких очікують на Іграх. Небезпека підстерігає їх навіть на пляжному піску, де віруси найбільше загрожують дітям, які люблять погратися в ньому.

“Ви знаєте, як швидко дитина може виявитися зневодненою і буде відправлена до лікарні. Це найстрашніше для мене”, – додала лікар. 

За словами доктора Фернандо Спіки, вірусолога, який займався збором проб, владі міста не вдалося за весь час хоч якось поліпшити ситуацію з водою. “На жаль, флуктуації забруднення, які ми спостерігали весь цей час, пов’язані не з прийнятими заходами, а з кліматичними умовами”, – вважає він.

І хоча сама влада Ріо, включаючи мера Едуардо Паеса, визнали провал очисних заходів, назвавши ситуацію “втраченою можливістю” і “ганьбою”, олімпійські функціонери продовжують наполягати, що води Ріо безпечні для спортсменів і туристів. “Ми б ніколи не стали ризикувати здоров’ям і станом атлетів заради змагань. Їх здоров’я – наша перша турбота. І атлети нічим не ризикують у водах затоки Гуанабара”, – заявив директор зі зв’язків з громадськістю оргкомітету “Ріо-2016” Маріо Андрада.

Перераховані вище проблеми торкнуться спортсменів, які виступають у відкритій воді, це веслярі, учасники марафонських запливів, триатлоністи і яхтсмени.

Плавцям і триатлоністам доведеться долати кілька кілометрів, перебуваючи в забрудненій воді. Веслувальникам і яхтсменам має бути трошки краще – все-таки їм не потрібно занурюватися у воду. Але ніхто не може бути застрахований від попадання за борт під час нещасного випадку. До того ж спортсмени самі часто люблять стрибати у воду, відзначаючи перемоги, а тепер така традиція може їм додати проблем зі здоров’ям.