Зазначимо, що саудити могли дозволити собі гру на знищення. В результаті низьких цін вони також зазнають величезних збитків, але мають можливість перекривати їх за рахунок неймовірних накопичених резервів (понад 100 мільярдів доларів). Водночас в Америці показники видобутку неухильно знижуються, так само як і в інших нафтових державах, де собівартість нафтової промисловості дуже висока. Поклади на Саудівському півострові залягають недалеко від поверхні, тож їхня розробка не потребує значних капіталовкладень. Крім того, тутешня нафта значно “світліша” від, скажімо, сибірської, тож її переробка коштує дешевше.

Наприкінці минулого року Ер-Ріяд отримав несподіваного союзника у вигляді Ірану, з якого нарешті зняли міжнародні санкції. За кілька місяців Ісламська Республіка збільшила видобуток на мільйон барелів на добу, що призвело до нового обвалу котирувань на початку 2016 року. 

16 лютого світом прогриміла сенсація – Росія, Саудівська Аравія, Катар і Венесуела домовилися про замороження обсягів видобутку нафти на рівні 11 січня цього року. Згодом до цієї ініціативи приєдналася ще низка членів Організації держав-експортерів нафти (ОПЕК). Але музика грала недовго. Нафтотрейдери заявили, що дуже розчаровані, адже вони чекали не на замороження, а на скорочення вже існуючого видобутку. За інформацією ОПЕК, станом на початок року виробництво всередині картелю досягло рекорду: 33 млн барелів щодня (при тому, що встановлена самим же картелем квота на виробництво нафти становить 30 млн). Росія, що не є членом ОПЕК, також наростила видобуток до 11 млн барелів – це рекорд із часів СРСР. Трохи менше видобував ще один не член картелю – США. За різними оцінками, на початок 2016 року на глобальному ринку існував надлишок пропозиції обсягом 1,5-2 млн барелів на добу. Й укладена угода аж ніяк не вирішувала цієї проблеми, а лише консервувала її.

Більше того – укладену з таким тріумфом угоду майже одразу почали порушувати. Всі спроби хоча б заморозити обсяги виробництва на рекордних рівнях січня-лютого до успіху не привели. Найбільшою порушницею виявилася знову ж таки Саудівська Аравія – у травні, за даними Bloomberg, саудити наростили видобуток до 10,55 мільйона барелів на день – другий максимальний показник за весь час спостережень (рекорд на рівні 10,56 мільйона бочок був поставлений у червні минулого року).

Проте ціни на нафту всю весну повзли вгору і до червня нарешті перевалили за психологічно важливу позначку в 50 доларів за барель. Здавалося б, усе гаразд. Ціна знизилася до таких показників, за яких слабкі малорентабельні виробники змушені йти з ринку. У той же час вона терпима з точки зору втрат для самих саудитів. Але, мабуть, поточний розклад їх влаштовує не до кінця. Цього тижня стало відомо, що промислові резерви нафти в королівстві впали до мінімуму за 20 місяців – до 289 мільйонів барелів. Це означає, що Саудівська Аравія викинула на глобальні ринки величезні обсяги чорного золота. 

Причин для цього в Ер-Ріяда була кілька. По-перше, технологічний процес зберігання нафти також потребує витрат. Крім того, Саудівська Аравія змушена компенсувати зростання внутрішнього споживання, що спостерігається в останні роки. Крім загального збільшення попиту всередині країни, існують і сезонні коливання. Влітку королівство потребує великих обсягів пального для вироблення електрики, причому різниця в споживанні із зимовим сезоном може досягати 400 тисяч барелів на добу. У той же час експорт страждати не повинен, оскільки боротьба за кожного споживача на світовому ринку залишається запеклою. Ось і привід для розпродажу резервів.

фото: maritime-executive.com

Ер-Ріяд вирішив створити найбільший у світі танкерний флот

Паралельно Ер-Ріяд ухвалив ще одне важливе рішення, запланувавши збільшення свого танкерного флоту до 61 великого судна, тобто відразу на третину. Керівництво країни офіційно проголосило мету: створити найбільший танкерний флот у світі. Цей амбітний план однозначно свідчить про бажання різко наростити експорт. Крім того, великий флот дасть можливість швидко збільшити оперативні запаси в разі нового затарювання ринку. У комбінації з посиленим витрачанням нафтових резервів такий захід явно свідчить про готовність Саудівської Аравії до нового обвалу світових цін. А значить, його варто очікувати й іншим учасникам світового ринку, в яких королівство зараз перехоплює ініціативу.

Зрозуміло, що в найбільш невигідній ситуації опиняються Венесуела та Росія. Перша перебуває на межі банкрутства і без збільшення потоку нафтодоларів просто впаде на дно фінансової ями. У Москви не все аж настільки трагічно, однак агресивна зовнішня політика Путіна потребує величезних фінансових вливань, яких російському бюджету зараз явно бракує. Російська економіка в занепаді, не в останню чергу через міжнародні санкції, водночас спроби бряцати зброєю, влаштовуючи грандіозні військові маневри, висмоктують із бюджету останнє. Тим часом у країні наростає соціальне невдоволення, спричинене заморожуванням зарплат і пенсій та постійним зростанням цін.