Президент України на спільній з генсеком Альянсу прес-конференції після завершення засідання Комісії Україна-НАТО заявив про досягнуту домовленість, яка призведе до отримання Україною якісно нового статусу. Новий формат співпраці був створений Альянсом щойно на минулому саміті в 2014 році. Наразі у Програмі розширених можливостей (англійською – Enhanced Opportunities Programme) беруть участь тільки п’ять країн: Австралія, Фінляндія, Швеція, Йорданія та Грузія. 

Проте значно важливішим є інший підписаний документ –Комплексний пакет допомоги (англійською – Comprehensive Assistance Package, CAP), який найближчими роками стане основним інструментом у взаємодії України з НАТО. Експерти наголошують: ще ніколи Альянс не надавав такого масштабного пакету допомоги країні, яка не вступила і юридично навіть не вступає до нього.

Загалом йдеться про вісім трастових фондів, 40 напрямків взаємодії, програму з розмінування, з протидії гібридній війні, новий механізм координації допомоги від НАТО та країн-членів, безпосередню роботу радників з Альянсу в Міністерстві оборони України, в Генеральному штабі – це лише короткий перелік тез масштабного документу обсягом у 13 сторінок. “Комплексний пакет допомоги передбачає стільки підтримки, скільки Україна зможе ефективно використати для реформування сектора оборони і безпеки”, – заявив Петро Порошенко.

“Ми мусимо розуміти роль КПД у нашому реформуванні. Сам по собі він не гарантує змін. Його не можна розглядати окремо від стратегічних документів – стратегічного оборонного бюлетеня, стратегії нацбезпеки і так далі. Було завдання залучити ресурси НАТО для проведення реформ; із цим завданням Україна впоралася на 300%. КПД надає нам шанс. Він дає змогу виконати плани, поставлені в інших документах, але все залежатиме від того, як ми скористаємося цими можливостями”, – пояснила Європейській правді Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Безперечно, можна вважати перемогою Києва і підсумкову декларацію саміту, в якій вчергове підтверджується наявність на Донбасі регулярних російських військ та присутнє запевнення в тому, що анексія Криму ніколи не буде визнана. Однак найголовніше – у спільному рішенні комісії Україна-НАТО йдеться про те, що “проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей стане можливим, щойно ситуація безпеки зробить це можливим відповідно до Мінських угод”. Для України це – ключове питання, адже умови проведення виборів в окупованих районах не були детально прописані в Мінських угодах, що дозволяло Кремлю вимагати їх проведення якнайшвидше. Київ натомість доводив, що проводити вибори під дулом автоматів – неприпустимо. Відтепер НАТО офіційно підтримує українську позицію.

Можна сказати, що на саміті НАТО у Варшаві Україна отримала все, чого хотіла… окрім зброї. Генеральний секретар організації Йенс Столтенберг заявив, що НАТО не розглядає можливості постачання Україні летальної зброї, однак зробив важливе уточнення: кожна країна-член Альянсу може самостійно визначати свою політику в цій сфері. 

І ще один надзвичайно важливий месидж від генсека НАТО. Йенс Столтенберг зауважив, що загрозою для проведення військових реформ в Україні може стати корупція. “Важливою частиною реформи збройних сил є боротьба з корупцією. Вона просто необхідна, оскільки руйнує всі зусилля з модернізації та вдосконалення армії та оборонних структур”, – наголосив він.

Отож, тепер усе залежить від самої України: якщо вдастся подолати корупцію, двері Північноатлантичного альянсу залишаться для нас відкритими.