НАТО повинен залишити відкритими двері для України
У Варшаві триває саміт Північноатлантичного альянсу
фото: АР
Учора, 8 липня, в столиці Польщі розпочалася давно очікувана зустріч глав держав-членів НАТО. До Варшави з’їхалися не лише представники 28 країн-членів Альянсу, а й Чорногорія, яка нещодавно отримала запрошення до вступу, та лідери 26 держав-партнерів.
Прибув на саміт і Президент України Петро Порошенко. Як повідомив посол України в Польщі Андрій Дещиця, 8 липня відбулися переговори Петра Порошенка з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, прем’єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном та президентом Фінляндії Саулі Нііністьо. Сьогодні, 9 липня, український президент зустрічається із своїм польським колегою Анджеєм Дудою. Також український лідер візьме участь у засіданні Комісії “Україна – НАТО” на рівні глав держав та урядів, а також саміті Альянсу щодо Афганістану.
Головна тема саміту – пошук шляхів протистояння агресивній політиці Росії в Балтії та Східній Європі. Природньо, що українське питання так чи інакше піднімалося у виступах усіх провідних учасників.
Ще напередодні саміту у Варшаві президент США Барак Обама закликав поглибити співробітництво у сфері безпеки між НАТО і Європейським Союзом, а також посилити підтримку України, “яка захищає свій суверенітет і територіальну цілісність”. Про це американський лідер написав у колонці для авторитетного британського видання The Financial Times. Барак Обама також закликав зберегти санкції проти Росії, поки вона повністю не виконає свої зобов’язання в рамках Мінських угод з урегулювання ситуації на Донбасі.
“НАТО повинен залишити відкритими двері для України, Грузії і Молдови. Не можна говорити, що Північноатлантичний альянс уже повноцінний і, в зв’язку з цим, жодна держава в нього не вступить. Звичайно, ці процеси можуть бути дуже тривалими, якщо говорити про час, але закриття дверей в НАТО було б дуже поганим сигналом”, – уже безпосередньо під час саміту заявив президент Польщі Анджей Дуда, повідомляє Радіо Польща.
Про ймовірний вступ України в НАТО говорив і генсек Альянсу Йенс Столтенберг. Він пояснив, що Київ сконцентрувався на реформах і тому не подає заявку для вступу у НАТО, на відміну від Грузії, яка таку заяву вже оформила. “Україна сама реалізує реформи, зосереджується на цих реформах, і у зв’язку з цим утримується від подачі заявки, поки не завершиться повна модернізація і реформа оборонного сектору”, – підкреслив генсек НАТО.
Він додав, що Альянс підтримує Київ, надає політичну і практичну підтримку і буде й надалі збільшувати обсяги співпраці. “Не змінюється фундаментальний принцип: кожна країна має право визначити свій власний шлях, свої власні оборонні союзи. Це стосується Грузії, України і решти країн”, – заявив Йенс Столтенберг.
Однак не почуваються в безпеці й повноцінні члени Альянсу. Багато литовців вважають, що їхня країна може стати наступною жертвою Росії, йдеться в репортажі журналіста Suddeutsche Zeitung Тобіаса Матерна з Вільнюса. Наприклад, Крістійонас Візбарас, власник фірми Brolis Semiconductors, що спеціалізується на лазерній техніці, впевнений, що “той, хто хоче залишитися литовцем і жити в мирі, повинен бути готовим до війни”. Після російської анексії Криму в березні 2014 роки так вважає більшість громадян Литви.
Для Росії центральним елементом стратегії залякування в балтійському регіоні є Калінінград. “Цей шматочок російської території, втиснутий між членами НАТО Польщею і Литвою, дозволяє Кремлю розміщувати війська на північному фланзі Альянсу”, – повідомляє Лідія Келлі, кореспондент агентства Reuters. Протягом триденної поїздки журналістів Reuters до Калінінграда на початку липня вони побачили достатньо свідчень нарощування військової присутності. “Вантажівки перевозили військове обладнання з порту вглиб материка, прилітали невеликі групи військовослужбовців, велися роботи зі зміцнення оборони поруч з однією із баз, і велося активне будівництво на іншій базі, де встановлено військову радарну систему”, – пише Лідія Келлі.
Міністерство оборони Росії проігнорувало запит агентства Reuters щодо розгортання сил у Калінінграді. “Однак більша частина баченої нами діяльності відповідає припущенням, що Росія готується розмістити в Калінінграді нові протиповітряні системи”, – зазначає журналістка.
Щоправда, не всі лідери держав-членів Альянсу налаштовані рішуче антиросійсько. Дехто хотів би пом’якшення політики НАТО щодо РФ. Так, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розкритикував нещодавні американські маневри на території Польщі, назвавши їх “брязкотом зброєю”, і додав, що це не найкращий спосіб зняти напругу в Східній Європі. Штайнмаєр застеріг партнерів по Альянсу від повернення до старих часів холодної війни у відносинах між країнами Заходу і Російською Федерацією.
Схожої точки зору дотримується і міністр оборони Італії Роберта Пінотті. “На саміті в Польщі буде дано зелене світло розміщенню військових підрозділів у Східній Європі як реального сигналу для заспокоєння наших союзників. Але Італія наполягає на тому, щоб угоди між Росією і НАТО не втратили силу і діалог продовжився. Ми поділяємо думку Штайнмаєра: “брязкання зброєю” не повинно призвести до ескалації конфлікту. Безглуздо думати, що східноєвропейський кордон – єдине джерело ризиків і небезпеки. Насправді через цей кордон потрібно навести мости”, – заявила вона в інтерв’ю виданню Corriere della Sera.
Більше того, міністр оборони Італії не виключила можливості створення якогось нового оборонного союзу. “Ми повинні використовувати Brexit, якого ніхто не хотів, щоб просунутися в модернізації європейської оборони. Якщо Італія, Німеччина, Франція і, можливо, Іспанія спробують створити новий спільний проект, який не дублюватиме НАТО, це буде дуже корисно”, – заявила Роберта Пінотті.
Окрім зміцнення східних рубежів, учасники саміту у Варшаві також обговорюють проблему кібербезпеки країн-членів НАТО. Хакерські атаки, які можуть здійснюватися спеціальними службами ворожих держав, здатні завдати чималої школи обороноздатності та інфраструктурі тієї чи іншої країни, тож можуть розглядатися як напад. У разі, якщо країна зіштовхнулася з тяжкими наслідками кібератаки, низка представників Альянсу пропонує в такому разі застосовувати статтю 5-го статуту НАТО, в якій мовиться, що напад на одну державу є нападом на всіх членів Альянсу. Щоправда, як це виглядатиме на практиці, наразі не зовсім зрозуміло.
P. S. Сьогодні, 9 липня, саміт НАТО у Варшаві продовжує свою роботу. Детальний звіт про прийняті на ньому рішення та їхній вплив на безпеку України читайте у вівторковому числі “Пошти”.
Brexit для НАТО – не проблема
Сотні британських військовослужбовців будуть скеровані до Польщі та Естонії у відповідь на агресивну політику Росії. Про це на саміті НАТО у Варшаві заявив прем’єр-міністр Британії Девід Кемерон: “Батальйон кількістю 500 осіб буде дислокуватися в Естонії та 150 військовослужбовців будуть базуватися у Польщі”.
Така передислокація військових Британії є частиною запобіжних заходів НАТО, які Альянс вживає після анексії Росією Криму. Девід Кемерон наголосив: “Цей саміт – шанс для нас, щоб підтвердити нашу рішучу підтримку Україні та інших наших східних союзників у стримуванні російської агресії”. “Дії говорять гучніше за слова і Велика Британії пишається тим, що приймає на себе провідну роль у розгортанні військ у Східній Європі. Це ще один приклад провідної ролі Британії в НАТО”, – додав він. Про те, що вихід Британії з Євросоюзу не повинен вплинути на роль цієї країни у Північноатлантничному альянсі, заявили генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та президент Польщі Анджей Дуда, повідомляє з Варшави кореспондент Європейської правди.
фото: ibtimes.co.uk
“Хоча Brexit змінить стосунки Британії з ЄС, він не змінить лідируючу позицію Британії в НАТО”, – заявив Столтенберг. “Британія забезпечує приблизно четверту частину оборонних витрат країн-членів ЄС. Вона продовжуватиме бути сильним членом Альянсу, і я впевнений, що так і залишатиметься після виходу країни з ЄС”, – наголосив він.
“Вихід Британії не стане проблемою для НАТО”, – погодився президент Польщі Анджей Дуда. Водночас, він припустив виникнення проблем у майбутньому. “Але коли ми замислимося про те, якою буде позиція Шотландції, Північної Ірландії, то виникає питання – до якої міри Brexit стане проблемою для самої Британії?” – наголосив польський лідер. “Однак наразі це швидше гіпотетичне питання”, – додав він.
Відразу після саміту Альянсу буде проведена зустріч Ради Росія – НАТО на рівні послів. Вона відбудеться 13 липня і стосуватиметься ситуації в Криму, а також виконання мінських угод щодо врегулювання конфлікту на сході України. “Рада Росія – НАТО відіграє важливу роль в якості форуму для діалогу та обміну інформацією з метою зниження напруженості і підвищення передбачуваності. Практична співпраця з Росією залишається замороженою, але ми тримаємо канали для політичного діалогу відкритими”, – наголошується в заяві генерального секретаря Альянсу Йенса Столтенберга.
Перше після майже дворічної перерви засідання Ради Росія – НАТО відбулося наприкінці квітня цього року. За його підсумками Йенс Столтенберг заявив про “щиру і серйозну розмову”, але зазначив, що “на повернення до колишнього стану справ у двосторонніх відносинах і роботи в звичайному режимі наразі очікувати не доводиться”.
Зрештою, експерти вважають, що очікувати від зустрічі 13 липня будь-яких змін на краще також не варто, оскільки політичної волі для поліпшення ситуації немає в жодної зі сторін.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
