У понеділок, 27 червня, колишнього прем’єр-міністра Молдови, екс-лідера правлячої Ліберально-демократичної партії Володимира Філата засудили до дев’яти років в’язниці. Крім того, він позбувся майна і державних нагород, а ще повинен заплатити штраф у розмірі 60 тисяч леїв (близько трьох тисяч доларів США) і відшкодувати 15,5 тисяч леїв (майже 800 доларів) судових витрат. Вердиктом незадоволені і обвинувачення, і захист.
Прокурори вимагали для Філата 19 років ув’язнення, вирок суддів вони вважають “занадто м’яким, що не відповідає тяжкості злочину”. Адвокати ж кажуть про замовний характер процесу і мають намір оскаржити справу в Європейському суді з прав людини.
Із вересня минулого року в Молдові триває політична криза. Періодично в Кишиневі проходять мітинги протесту, які супроводжуються масовими заворушеннями.
Приводом для цього послужила так звана крадіжка століття – скандал, що розгорівся у зв’язку із виведенням з країни в офшори восьми мільярдів доларів. Власне з цим злочином пов’язують ім’я тодішнього прем’єр-міністра Молдови Володимира Філата. Він був затриманий 15 жовтня 2015 року прямо в залі засідань парламенту, ледь депутати встигли проголосувати за зняття з нього імунітету.
Наголосимо, що судовий процес над Філатом проходив в закритому режимі, що викликало невдоволення правозахисників і бурхливу дискусію в молдовському суспільстві.
Що цікаво – арешт та вирок екс-прем’єру грунтувалися на свідченнях арештованого раніше Ілана Шора – молдовського олігарха, чоловіка російської співачки Жасмін. Один з найбагатших людей Молдови Ілан Шор був затриманий співробітниками Центру з боротьби з корупцією 22 червня 2016 року. Він проходить основним підозрюваним у кримінальних справах, пов’язаних з виведенням з країни в офшори мільярдів доларів. Імовірно в афері були задіяні три молдовські банки, до яких Ілан Шор мав безпосереднє відношення.
Аналітики в Молдові відзначають, що Володимир Філат та Ілан Шор – перші ластівки, але не останні. Експерти впевнені, що розслідування про “крадіжку століття” засмокче й інших представників місевого політичного бомонду. Зокрема, серед потенційних арештантів називають лідера Європейської народної партії Юрія Лянке (був прем’єр-міністром з травня 2013 року по лютий 2015 року); Валерія Стрільця (ще один колишній прем’єр – очолював кабінет міністрів з липня по жовтень 2015 року), колишній генеральний прокурор Молдови Корнеліу Гурин, екс-глава національного банку країни Дорін Дрегуцан та ще низка офіційних осіб (в основному, з приставкою “екс”).
Чим закінчиться молдовська “люстрація” – побачимо. Очевидно, що бажання нарешті подолати тотальну корупцію починає поширюватися в усіх державах колишнього СРСР.
У березні 2016 року в Кишиневі відбулася акція прихильників об’єднання з Румунією та пройшов конгрес “Сфатул Церій-2” (неофіційний парламент республіки), на якому прийняли декларацію про необхідність об’єднання Молдови і Румунії та “дорожню карту”. Згідно з нею, обидві країни мали б возз’єднатись у 2018 році.
Проте найцікавіша для України пропозиція прозвучала з вуст одного з лідерів неофіційного молдовського парламенту, відомого журналіста Миколи Дабіжі, який виступив iз пропозицією віддати Україні Придністров’я в обмін на частину Бессарабії. “Ми повинні поступитися Придністров’ям в обмін на південь і північ Бессарабії (частина Одеської та Чернівецька області України, які в період між двома світовими війнами входили до складу Королівства Румунія)”, – заявив Микола Дабіжа.
Водночас нічого сенсаційного в такій пропозиції нема. Україна завжди провадила активну політику щодо врегулювання тутешнього конфлікту, адже в невизнаній Придністровській Молдовській Республіці мешкає близько 130 тис. етнічних українців. Достатньо згадати про переговори у форматі 5+2 (Молдова, ПМР, Росія, Україна, ОБСЄ + ЄС та США), де Київ відігравав далеко не останню роль.