Політичний аксакал навіть уявити собі не міг, що вірнопіддані мешканці його улусy раптом сипонуть на вулиці, вигукуючи голосне “Фе!” затвердженому президентом рішенню. Шпальтами державних засобів масової інформації пішов гуляти штамп про “невдалий майдан, що мав на меті розхитати республіку”.

Заклики до несанкціонованих вуличних протестів прозвучали в соціальних мережах практично відразу після того, як наприкінці квітня в різних містах відбулися знову ж таки несанкціоновані народні збори. В Актау (колишній Шевченко), Атирау (колишній Гур’єв), Актюбінську і Семипалатинську люди вкрай негативно сприйняли зміни до місцевого земельного кодексу, які дозволяють передавати землю в оренду іноземцям на термін до 25 років.

Досвідчений Назарбаєв відреагував традиційно, вигнавши з роботи міністра економіки і його заступника – за те, що “погано пояснили народу суть нововведень”. “Тривоги і турботи людей багато в чому виправдані”, – з батьківською посмішкою зазначив глава держави.

Але невдячні казахи у відповідь вищирили зуби. Соцмережами почали масово поширюватися заклики вийти на акції протесту. Цього президент і його оточення явно не чекали. Міністр внутрішніх справ Калмуханбет Касимов грізно попередив про кримінальну відповідальність за участь у несанкціонованих масових заходах. Не допомогло.

Тоді згадали про значно суворішу відповідальність за тероризм. Тут, щоправда, все обернулося на комедію. Напередодні мітингу поліція відрапортувала про “страшну” знахідку в Алмати – у схованці в самісінькому центрі міста були виявлені “шматки арматури і ємності з горючою рідиною”. Мешканці реготали довго... Як виявилося, “склад зброї” належав… місцевим двірникам. “Залізними прутами вони прочищають забиту каналізацію, а гасом заправляють газонокосарки. Тримають все це добро в сховку, бо навіщо кожен день тягати з контори важкі каністри і залізяки? Про це знає весь район!”, – написав у Facebook журналіст і блогер Євген Рахімжанов.

Обпльовані поліцейські помстилися під час мітингів. Очевидці розповідають, що силовики не лише люто періщили демонстрантів ґумовими кийками, але й без зайвих слів жорстко “в’язали” людей, які просто проходили сусідніми з місцями проведення мітингів вулицями. Особливе задоволення поліцейські отримували від побиття необачних, які показували їм журналістські посвідчення.

Результат виявився несподіваний. Як визнали самі інціатори акцій протесту, людей на вулиці насправді вийшло не так уже й багато, та й налаштовані вони були мирно. Зате інтернет та західні мас-медіа заполонили колоритні фото журналістів у автозаках та закривавлених студентів.

Опозиція, яка, чесно кажучи, планувала хіба нагадати про своє існування, раптом отримала на руки одразу п’ять козирних тузів. З’явився вагомий привід говорити про те, що “влада злякалася власного народу”, посилено постити фотографії репресованих громадських активістів та закликати до покарання винних силовиків. Звідкілясь з’явилася історія про якийсь таємничий спецназ, що буцімто прибув з іншої держави. Зрозуміло, що першим припущенням стала Росія. А з огляду на те, що майже чверть населення Казахстану становлять етнічні росіяни, заклики дати відсіч “русскому миру” стають дедалі популярніші. До речі, і серед тих самих етнічних росіян, яким зовсім не хочеться перетворення своїх мирних міст на аналог прифронтового Донбасу.

Експерти так і не змогли пояснити настільки нер­вову реакцію Назарбаєва на нинішні акції протесту – нечисельні та ще й присвячені не політиці, а суто шкурному питанню оренди землі. Одне можна стверджувати з упевненістю – досі порівняно апатичні казахи, побачивши очевидну неадекватність силових заходів з боку влади, раптом почали радикалізуватися. Протестна база в країні явно зростає, констатують експерти. Чим це завершиться, говорити ще зарано. Але хвиля пішла…