Французькі судові пристави позбавили російську державну корпорацію “Роскосмос” прибутку на суму майже 700 мільйонів доларів. Як повідомляє агентство The American Lawyer, серед арештованих держактивів РФ: дебіторська заборгованість у розмірі 400 мільйонів, яку супутниковий оператор Eutelsat має сплатити підприємству “Космічний зв’язок” за використання російського супутника, і 300 млн., які компанія Arianespace повинна заплатити безпосередньо “Роскосмосу” за постачання і обслуговування ракет “Союз”.

Арешт було накладено в рамках знаменитої “справи ЮКОСа”. Представник GML (володіє компаніями Hulley Enterprises і Yukos Universal, які відсудили у Росії загалом 50 млрд. доларів) відмовився підтверджувати наведені вище цифри, однак наголосив, що загальна сума арештованих у Франції російських активів на даний момент становить приблизно мільярд доларів.

“Справа ЮКОСа” стала справжньою сенсацією в червні 2015 року. Тоді, нагадаємо, почалося фактичне виконання прийнятого роком раніше вердикту Постійної палати третейського суду в Гаазі, яка прийняла рішення присудити Російській Федерації виплатити компанії Group Menatep Limited, що представляє інтереси колишніх акціонерів ЮКОСу Леоніда Невзліна і Володимира Дубова, найбільшу в історії компенсацію – 50,2 мільярда доларів. Судді одноголосно ухвалили, що російська влада в 2003 році здійснила повномасштабну атаку на ЮКОС та двох його основних співвласників Михайла Ходорковського та Платона Лєбєдєва “з метою збанкрутувати компанію і привласнити її активи на користь державних компаній “Роснафта” і “Газпром”, таким чином експропріювавши власність і порушивши положення Договору про Енергетичну хартію”. За рішенням третейського суду в Гаазі, конфіскації може зазнати будь-яке майно, яке належить Росії, за винятком власності, що перебуває під дипломатичним захистом. 

Тож улітку минулого року 47 російських установ у Бельгії отримали офіційні листи з попередженням про можливий арешт їхнього майна. Банківські установи також отримали циркуляр від судових приставів, у якому пропонувалося надати список фондів, нерухомості, транспортних засобів та іншого цінного майна, що належить Російській Федерації. 

Першими “потерпілими” стали пропагандистський телеканал Russia Today та державне інформаційне агентство ТАСС, чиї рахунки у Франції були заморожені. Також були арештовані деякі рахунки російських компаній в “дочці” російського банку ВТБ.  

Цікаво, що новина про намір арештувати російську власність прийшла якраз напередодні відкриття економічного форуму в Санкт-Петербурзі, на який Кремль покладав великі надії. Зрозуміло, що промова Путіна, в якій він закликав західних бізнесменів не боятися санкцій та інвестувати в російську економіку, на тлі хвилі конфіскацій нагадувала фантазії не зовсім здорової людини. Хто ж захоче вкладати гроші в країну, яка банально “віджала” власність ЮКОСу? 

Рішення Гаазького арбітражу позначилося і на поки що лояльних до Путіна російських олігархах. Зрозуміло, вони ще активніше почали виводити зароблені чесно і нечесно гроші в офшори. “Якщо хтось і зважиться повернути капітал у Росію, подумає двічі. Адже якщо відберуть тут, то не допоможе й Гаага. А хто, навпаки, розміщував усе на Заході (особливо це стосується структур, близьких до державних корпорацій), той здригнувся: як з’ясувалося, тепер і там можуть арештувати рахунки”, – зазначив улітку минулого року директор російського Інституту пріоритетних регіональних проектів Микола Миронов.

“Страх, що відберуть всередині країни, завжди був, але він компенсувався можливістю захистити активи на Заході, – пояснював експерт. – Нервозність всередині російської еліти, що й так не стихає після запровадження міжнародних санкцій, ще більше посилилась. Не виключено, що невдовзі еліта може почати бунтувати і тиснути на владу”.