Майже щодня в місцевих мас-медіа з’являються повідомлення про нові корупційні скандали. Фігуранти найрізноманітніші. Заступник голови одного зі столичних райвиконкомів за рахунок бюджету звів два будинки на земельних ділянках, оформлених на близьких родичів. Один з керівників машинобудівного заводу відвантажив свідомо неплатоспроможній українській фірмі автомобільну техніку на 250 мільярдів білоруських рублів. Директор одного з державних підприємств змушував підлеглих просити матеріальну допомогу на ліки і дороге лікування, а отримані в бухгалтерії гроші віддавати йому. Високопоставлений чиновник міністерства фінансів організував поставку на будівельні об’єкти неякісних акрилових ванн, отримав від їх виробників розкішний автомобіль і два роки заправляв його за рахунок дарувальників.

Як заявили в генеральній прокуратурі Білорусі, майже про половину корупційних злочинів стає відомо завдяки простим людям. Щоб і надалі заохотити білорусів “стукати”, днями набула чинності норма про виплату грошової винагороди за доноси. 

Арифметика наступна: людина, яка повідомила про якісь дрібні зловживання, може отримати до 30 базових величин (одна базова величина дорівнює 210 тисячам білоруських рублів, або 10 доларам США). Якщо злочин буде визнаний тяжким чи особливо тяжким, сума винагороди складе до 50 базових ставок. Крім того, донощику компенсують до 10 базових величин, якщо він підтвердить, що отримання інформації потребувало певних витрат. Суми, отримані за сигнал про факт корупції, не підлягають оподаткуванню, тому не повинні вказуватися в деклараціях про доходи і майно.

До речі, скаржитися на хабарників можна не лише державною білоруською, а й російською і навіть українською мовами. При цьому заявників спеціально попереджують про відповідальність за неправдивий донос. Отримати свої гроші донощики зможуть тільки після закінчення слідства, якщо воно вважатиме їх внесок у викриття злочинця дійсно вагомим. 

Водночас далеко не всі у Білорусі вірять, що в такий спосіб вдасться подолати корупцію. Так, за словами керівника аналітичного проекту Belarus Security Blog Андрія Поротнікова, корупція по-білоруськи – це не тільки передача якихось цінностей за дії, вчинені службовою особою, але і зловживання владою, що за кримінальним кодексом може корупцією і не вважатися. “Наприклад, так зване кумівство: приймають на роботу родичів високопоставлених чиновників і мають за це певні преференції, перевірки проходять більш лояльно, на щось закривають очі. А те, що в пресі ледь не щодня з’являються повідомлення про затримання корумпованих чиновників, засвідчує: проблема набула такого розмаху, що закривати на неї очі вже не можна”, – каже блогер. “Справжня боротьба з корупцією в Білорусі почнеться тоді, коли стануть заарештовувати міністрів. Поки що це тільки залякування низів”, – підсумував Андрій Поротніков.

Вам це нічого не нагадує? Почитайте українські газети: все точнісінько так само. Хіба вітчизняні стукачі поки працюють за “дякую”…

---

Минулого року в Білорусі набули чинності вироки щодо 1603 корупційних злочинів. Це приблизно на 17% більше, ніж роком раніше. Найбільше злочинів корупційного характеру зафіксовано у сфері охорони здоров’я – 221, промисловості –183, агропромисловому комплексі – 143, будівництві –133 і торгівлі –123. Також у 2015 році році республіці вдалося поліпшити свій так званий Індекс сприйняття корупції. Наприкінці січня міжнародний рух з протидії корупції Transparency International представив результати за 2015 рік. Індекс охопив 168 країн світу. Білорусь посіла 107-ме місце, поряд з Аргентиною, Кот-д’Івуаром, Того і Еквадором (в України, до речі, 130-те місце). Для порівняння: у другій половині 2000-их років республіка впевнено лідирувала серед найбільш корумпованих країн світу, займаючи 150-те місце.