Учора, 4 січня, ціни на нафту вперше після довгого періоду падіння стрибнули вгору – приблизно на 3,5% (майже до 38 доларів за барель). Причиною стали бурхливі події на Близькому Сході.

На початку нового року влада Саудівської Аравії, незважаючи на численні міжнародні протести, стратила 47 осіб, яких обвинувачували у сприянні терористичній діяльності. Найвідомішим з-поміж покійників був шиїтський проповідник Німр аль-Німр. 

Це викликало бурхливу реакцію давнього суперника саудитів Ірану, де шиїтський напрямок ісламу вважається державною релігією. У неділю, 3 січня, розлючений натовп іранців напав на посольство Саудівської Аравії в Тегерані, атаки зазнало й консульство у місті Мешхед. У відповідь Саудівська Аравія оголосила про розрив дипломатичних відносин з Іраном. Своїх послів відкликали й союзники саудитів: Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати і Судан. 

Хоча наразі безпосередньої загрози об’єктам нафтової інфраструктури на Близькому Сході нема, нафтові трейдери почали закладати в ціни так звану премію за ризик. У Москві радісно сіпнулися – несподівана близькосхідна сварка може врятувати орієнтований на нафтову ціну російський бюджет.

Водночас на тлі ескалації протистояння саудитів та іранців мало хто помітив дві знакові події, що матимуть безпосередній вплив на світові нафтові ціни. По-перше, Іран уперше за останні п’ять років отримав гроші за експортовану нафту через зареєстрований у Євросоюзі банк. Донедавна про ймовірність експорту Іраном вуглеводнів навіть мови не було, адже Ісламська республіка перебувала під жорсткими міжнародними санкціями. Однак

14 липня 2015 року у Відні США, Росія, Китай, Британія, Франція, Німеччина та Іран підписали підсумковий Спільний всеосяжний план дій щодо іранської ядерної програми. Згідно з домовленостями, Тегеран суттєво скоротить останню, отримавши в обмін доступ на світові ринки нафти й газу. Варто наголосити, що на території країни є

132 млрд барелів розвіданих запасів нафти (10% світових запасів) і 34 трлн кубометрів природного газу (17% світових запасів – друге місце після Росії).

Друга новина –  Сполучені Штати здійснили першу закордонну поставку нафти після скасування ембарго на експорт палива, що діяв у країні аж 40 років. Як повідомило агентство Bloomberg, американський танкер доставив вантаж нафти, призначеної для швейцарсько-нідерландського трейдера Vitol.

Нагадаємо, що повна заборона на експорт американської сирої нафти був введена в 1975 році у відповідь на глобальну енергетичну кризу, що розпочалася 1973-го після того, як усі арабські держави відмовилися постачати нафту країнам, які підтримали Ізраїль у ході війни Судного дня. В результаті за рік ціна на нафту зросла з трьох до 12 доларів за барель (ось такі смішні ціни були тоді!)

Зрозуміло, що це лише перші нафтові ластівки. Тегеран неодноразово заявляв, що після остаточного скасування міжнародних санкцій має намір різко збільшити обсяги експорту нафти. Ще в серпні минулого року Світовий банк оцінював майбутнє збільшення поставок іранської нафти в мільйон барелів на добу, що, на думку аналітиків, може обвалити ціну одразу на 10 доларів. Отож чекаємо…

---

Влада Венесуели ініціює проведення позачергового саміту країн-членів нафтовидобувного картелю ОПЕК, метою якого стало б підписання угоди про скорочення світового видобутку нафти для стабілізації цін на неї. Міністр нафти Венесуели Еулохіо дель Піно заявив, що в разі відмови від скоординованих дій експортерів є загроза подальшого здешевлення нафти – до 27 доларів за барель. Ціни прискорили падіння після 168-го засідання Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) 4 грудня минулого року у Відні. За його підсумками профільні міністри країн-членів організації прийняли рішення не зменшувати квоти на видобуток. На поточний момент діє виробнича квота в 30 млн барелів на добу, розподілених між усіма 12 членами організації, при тому, що ОПЕК контролює лише приблизно половину проданої у світі нафти, тож реальні обсяги приблизно вдвічі більші.