Старий анекдот: “Куме, чого такі сумні?” Бо чорна смуга. Через деякий час: “Чого знову сумні?”. Знову чорна. “Так вона була раніше”. Та ні, з’ясувалося, що тоді якраз була біла...”. Саме з нього у четвер, 17 грудня, розпочалася підсумкова прес-конференція російського президента. Перше питання звучало максимально конкретно: “Коли Росія вийде з кризи?”. На думку Путіна, вона з неї вже вийшла: “Пік кризи російська економіка минула, спостерігаються ознаки стабілізації, зростає економіка, збільшується урожай зернових – спасибі селянам”.

Підсумкова прес-конференція російського президента виявилася рекордною за кількістю обтічних дипломатичних формулювань і заспокійливих відповідей. Як наголосила Газета.ру, з одного боку, психотерапевтичну задачу Путін виконав (“пік кризи минув”), з іншого – мало що відповів по суті і не дав однозначного трактування своєї позиції з багатьох питань. На прес-конференції було задано чимало гострих питань, але таких же гострих або хоча б однозначних відповідей на них журналіси так і не дочекалися. 

Хоча певна конкретика таки прозвучала. “Ми ніколи не говорили, що на Донбасі немає людей, які займаються там вирішенням певних питань, в тому числі у військовій сфері. Але це не означає, що там присутні регулярні російські війська. Відчуйте різницю”, – заявив Путін. Різницю “відчув” Президент України. “Президент РФ уперше публічно підтвердив наявність військ Російської Федерації на окупованому Сході”, – заявив Петро Порошенко.

У своїх заявах щодо України Путін дотримувався традиційно хамовитого тону. Призначення Михеїла Саакашвілі голової Одеської ОДА президент РФ назвав “плювком в обличчя українському народу”. Путін готовий шукати компроміс на Донбасі: “Ми цього хочемо, але цього повинні захотіти партнери в Києві”. Питається, з якої радості шляхи вирішення проблем українського Донбасу ми маємо узгоджувати з Кремлем? Не оминув глава РФ і закриття з 1 січня 2016 року зони вільної торгівлі між двома країнами. Як виявилося, “ми всіляко боролися, щоб цього не сталося, але нас не захотіли слухати”. 

Загалом, якщо проаналізувати заяви російського президента, то він – справжній “голуб миру”, а проблеми створюють всі решта. З Україною все зрозуміло, вона – “під зовнішнім управлінням”, загострення стосунків з Грузією – “провина колишньої влади цієї республіки”, в Сирії –  “ми війну не починали”, щодо Туреччини – “ми не відмовлялися від співпраці… якщо хтось в Туреччині вирішив лизнути в одне місце американців, не знаю, чи потрібно це самим американцям”.

Зрештою, говорив Путін багато – загалом прозвучало 47 питань. Зрозуміло, що більшість з них стосувалися суто російських проблем: як проіснувати на пенсію, заплативши рахунки за житлово-комунальні послуги, чому діти російського генпрокурора Чайки займаються підозрілим бізнесом, що робити з губернатором Псковської області Турчаком, якого звинувачують у жорстокому побитті журналіста Кашина тощо? Але згадаємо про фінальне питання, що прозвучало від відставного капітана першого рангу з окупованого Севастополя, який, замість того, щоб запитати про серйозні енергетичні проблеми в Криму, попросив залишати військовим морякам, що виходять на пенсію, кортики. “Кортики офіцерам треба повернути”, – відрубав Путін. Очевидно, це єдина проблема для сьогоднішнього Криму, який тижнями сидить без електрики і де мерзнуть люди і гинуть тварини в зоопарках?