На жаль, історія, яка мала всі шанси стати найбільшою археологічною сенсацією XXI століття, закінчилася нічим. Професор Януш Мадей з Краківської гірничої академії повідомив, що проведені геолого-розвідувальні роботи в районі міста Валбжих у Нижній Сілезії не виявили жодних слідів “золотого потяга”. “Там може бути тунель. Але немає поїзда”, – заявив дослідник, повідомляє BBC News.

Нагадаємо, що наприкінці серпня двоє чоловіків – поляк і німець, які представилися як Андрес Ріхтер і Петр Копер, – повідомили місцевій владі Валбжиха про те, що вони знають, де сховано нацистський бронепотяг часів Другої світової війни. За їхніми даними, поїзд знаходиться в замурованому тунелі на глибині 70 метрів. 

Через кілька днів заступ­ник міністра культури Польщі Пйотр Жуховський повідомив, що отримані за допомогою георадарів знімки не залишають сумнівів у тому, що під землею – дійсно поїзд довжиною приблизно 150 метрів, а не якісь старі вагонетки. За його словами, він був на 99% упевнений в існуванні “золотого потяга”. “На 100% ми будемо впевнені, тільки коли розкопаємо його. Ми не знаємо, що всередині, але його бронювання свідчить про те, що там незвичайний вантаж. Швидше за все, у вагонах не тільки зброя та боєприпаси, але й коштовності, предмети мистецтва та архівні документи”, – додав Пйотр Жуховський.   

У Нижній Сілезії давно існує легенда про “золотий потяг” нацистів. Згідно з нею, в квітні 1945 року з німецького міста Бреслау (зараз –Вроцлав) у напрямку Вальденбурга (нині – Валбжих) вирушив завантажений дорогоцінностями поїзд. Ці населені пункти розділяють лише 60 кілометрів, однак до пункту призначення потяг так і не прибув. Більше того, директор замку Ксенж із культурних питань Магдалена Вох в інтерв’ю The Telegraph заявила, що, згідно місцевої легенди, в тунелях у районі Валбжиха було заховано не один, а цілих три потяги. 

Відомо, що за наказом Гітлера в Совиних горах у районі Валбжиха була збудована величезна система тунелів, призначення якої досі незрозуміле. Є припущення, що в районі замку Ксенж фюрер мав намір облаштувати чергову штаб-квартиру. Відомо, що на великій глибині розташоване справжнє підземне місто. Водночас жодних планів чи схем не збереглося, ніхто не знає точних даних про кількість та розміри бункерів і тунелів. Вважається, що “золотий потяг” загнали в один iз таких тунелів, вхід в який підірвали. Відомо, що цю легенду абсолютно серйозно сприймали спецслужби комуністичної Польщі, які провели в цих місцяx не одну пошукову операцію. Але безрезультатно.

Цікаво, що доки тривали дослідження, навколо міфічних скарбів розгорілися запеклі суперечки. Відомо, що двійко шукачів скарбів, які зробили відкриття, попросили винагороду в розмірі 10% від вартості знайденого. Тим часом про свої претензії заявив і Всесвітній єврейський конгрес. “Якщо буде доведено, що які-небудь iз виявлених предметів були вкрадені в євреїв перед їх yбивством або відправкою в концтабори, ми повинні зробити все необхідне, щоб повернути це власникам або їх спадкоємцям”, – заявив генеральний секретар організації Роберт Зінґер. З якогось дива прокинулися і росіяни, які заявили про свої права на вантаж поїзда, мотивуючи це тим, що Росія є правонаступницею СРСР, одного з переможців у Другій світовій війні. Як би там не було, всі претенденти на таємничі скарби, судячи з усього, спіймали облизня. Заява геологів не залишає сумнівів: “золотий потяг” – всього-навсього легенда. 

P. S. Хоча… А раптом польська влада вирішила запустити “качку”, сподіваючись позбавити ентузіазму “чорних археологів”, які злетілися в Совині гори з цілого світу? Адже відразу було зрозуміло, що на розкопки потяга піде кілька місяців, тож позбувшись зайвого ажіотажу, фахівці матимуть можливість спокійно розчищати таємничий тунель. Це, звичайно, припущення, але ж так не хочеться прощатися з казкою…