У цьому році українські підприємства та фінустанови мають погасити 5,2 мільярда доларів зовнішніх боргів

Новина, даруйте за тавтологію, - не з нових (про загальні суми корпоративного боргу, який мають сплатити, зокрема і цьогоріч, ми писали й у 2008-му). Але одна річ, коли ти просто знаєш, що мусиш комусь і щось заплатити за боргами. Інша - якщо ві­до­мі конкретні терміни розрахунків. Особливо, коли із грошима у тебе, м'яко кажучи, сутужно.

Як вважають експерти, важкий період для вітчизняних зовнішніх позичальників припаде на третій квартал. Адже доведеться погасити понад 40 відсотків усіх кредитних зобов'язань. При цьому спрогнозувати, якою буде фінансово-економічна ситуація і, головне, - яким на той час буде курс долара на міжбанку, сьогодні важко. Проте тим, хто не має кош­тів на власних валютних рахунках чи має їх недостатньо, купувати "бакси" все одно доведеться. Можливо, єдиною вті­хою є те, що 70 відсотків загальної суми боргу - 3,6 млрд дол - припадає на банки. А вони, на відміну від промислових під­приємств чи компаній, можливостей для фінансових маневрів мають більше.

Проте й банки мають чималі проблеми. Окрім зобов'язань за так званими євробондами та синдикатами (види ціних паперів), вітчизняні банки  у 2009-му мають погасити ще
5,7 млрд дол. двосторонніх кредитів та кредитів від своїх "материнських" структур. Хоча це стосується лише тих банків, яки мають іноземних засновників чи власників контрольних пакетів акцій.

Але, як ми вже казали, банки все одно перебувають у ліп­­шому становищі. Принаймні можуть розраховувати на рефінансування. Оскільки ни­нішня державна лінія - насамперед, жодним чином не допустити краху вітчизняної банківської системи.

Поза банківською сферою не так оптимістично. Короткотермінові борги компаній нефінансового сектору економіки на початок жовтня минулого року становили 17 мільярдів доларів. Хоча слід зауважити, що 15 мільярдів - це торгові кредити. Отже, є надії, що їх теж сплатять вчасно. Якщо, звісно, товари куплять. А на тлі загального падіння купівельної спроможності населення, а відтак - і попиту, це теж ви­кликає чимало запитань.

Серед компаній-боржників нефінансового сектору одноосібний, так би мовити, лідер - НАК "Нафтогаз України" (про фінансовий стан НАК " Пошта" чимало писала ще минулого року, згадуючи при цьому і зовнішні запозичення компанії різних років. Апофеозом боргової епопеї "Нафтогазу" було засідання ради директорів установ, яким завинив НАК. Відбувалося воно наприкінці листопада у Лондоні й тоді перед компанією постала загроза реального дефолту. Щоправда, тоді борги вдалося пролонгувати). Вже до кінця вересня державний нафтогазовий холдинг має погасити випуск єврооблігацій на півмільярда доларів.

Про рефінансування ж цього боргу навіть під державні гарантії говорити наразі не доводиться. Хоча імовірно, що боргові зобов'язання НАК, од­нак, доведеться виконувати державі. Якщо, звісно, не знайдуть інших шляхів (розмови про різні варіанти, що можуть очікувати НАК, точаться вже давно - від створення міжнародного газового консорціуму до одіозної передачі української газотранспорт­ної системи Росії).

Як не дивно, але ще одним великим боржником є компанія "Київстар". Оператору мобільного зв'язку цьогоріч доведеться сплачувати 266 млн дол. Хоча, зауважимо, "Київстар" в очах західних інвесторів виглядає найсоліднішим позичальником. А доходність за евробондами компанії навіть вища за державні облігації. До того ж, на думку аналітиків, "Київстар", можливо, єдина компанія, яка у разі потреби може залучити кошти на зовнішньому ринку.

У кого справді найбільша скрута, - це у відомій будівельній компанії "XX1 ВЕК". До закінчення травня вона має погасити випуск єврооблігацій на 175 млн дол. Керівництво компанії ще напри­кінці минулого року попереджало інвесторів, що матиме труднощі із виконанням частини своїх боргових забов'язань.

Отож,  2009 рік і справді має всі шанси перетворитися на рік розплати. Принаймні - за боргами.