"Суд Зварича" невдовзі може залишитися без даху над головою

Будинок на вул. Саксаганського, 13, що став яблуком розбрату між міською владою та військовими, віддали остан­нім. Нагадаємо, боротьба за будівлю точилася кілька років. Аж допоки врешті 29 серпня 2007 року, після, здавалося б, рішень усіх можливих судів, за присутності близько двадцяти державних виконавців двері у приміщення вибили бульдозером. Туди вселився Львівсь­кий апеляційний адміністративний суд, який ще донедавна очолював Ігор Зварич, горе-суддя, якого наразі розшукують правоохоронці за звинуваченням в отриманні хабара в особливо великих розмірах. Та, як виявилося, війна за бу­дівлю ще не закінчилася.

У вівторок, 10 лютого, на закритому засіданні Верховного суду України прийняли ухвалу, якою Львівську міськраду зобов'язують повернути приміщення Міністерству оборони. За словами Гелени Па­йонкевич, начальника юридичного управління Львівської міської ради, на засідання не запрошували жодну зі сторін, оскільки справу розглядали у письмовому провадженні, проте витяги із засідання та рішення також ще ніхто не отримував. Про рішення суду посадовці дізналися завдяки журналістам, тож наразі жодна зі сторін не погоджується коментувати справу і свої подальші дії щодо будинку. За словами Володимира Куцика, прокурора Львівського гарнізону Захід­ного регіону України, подальшу долю будинку вирішуватиме Міністерство оборони. Дивною виглядає й ситуація з апеляційним судом, адже небавом їм доведеться виїжджати з приміщення, в якому вони вже почали робити ремонт. Як повідомили "Пошті" у суді, за рік встигли відремонтувати повністю будівлю на вул. Стецька, 13, та кілька кімнат у будинку на вул. Саксаганського, 13. Питання про те, щоб вимагати компенсацію за ремонт в суді по­рушувати не планують, ос­кіль­ки гостріше нині стоїть проблема, куди працівники Феміди взагалі переїжджатимуть. На думку апеляційного суду, від­повідальність за це лежить на плечах Львівської облдерж­адміністрації. Проте в ЛОДА такий варіант відкидають.

- Однозначно, цією справою повинна займатися судова адміністрація, - пояснив "Пошті" Василь Собко, заступник начальника юридичного відділу ЛОДА. - Ми можемо лише посприяти вирішенню справи, написавши листа до адміністрації, але в жодному випадку не вирішуємо питання майбутнього місця для суду...

У територіальному управ­лінні Державної судової адміністрації України у Львівській області "Пошті" заявили, що про переїзд говорити не те що рано, а аб­сурдно. За словами Ана­толія Ми­китишина, заступника начальника терито­ріаль­ного управління Державної судової адміністрації, наразі ніхто й не думає про будь-яке переселення, а суди за будівлю триватимуть й надалі.

- Незважаючи на те, що рі­шення виніс Верховний суд України, справу можуть продовжувати за новими обставинами, - коментує пан Микитишин. - Обставини, з якими звернулися військові до суду, були просто смішними. Треба пам'ятати, що всі будинки у місті, збудовані до 1939 року, є власністю територіальної громади міста, і саме вона вирішила надати бу­дівлю апеляційному суду. Які можуть виникнути ще запитання? Суд не можна переносити з місця на місце. Коли нарешті зрозуміють, що державна установа не може працювати у хлівах? Це ж обличчя держави...

Крапку в суперечці за будинок має поставити рішення Верховного суду, яке найближчим часом розішлють кожній зі сторін. Точно відомо лише те, що незабаром будівлю ремонтуватимуть. За словами Лілії Онищенко, начальника управ­ління охорони історичного середовища ЛМР, будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення і військові мають проектну документацію на його реставрацію. За час свого перебування у будівлі на Саксаганського, військові не проводили реставрації і встигли її суттєво понищити, тому міські можновладці й забрали у них примі­щення.