Менш ніж за два тижні в австрійській столиці зберуться представники членів Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), які обговорюватимуть стратегічне для всього світу питання: що робити з рівнем видобутку наф­ти? На поточний момент діє виробнича квота в 30 мільйонів барелів на добу, розподілених між всіма 12 членами. Від того, яке рішення (збільшити квоту чи залишити її на нинішньому рівні) прийме ОПЕК, залежатиме ціна чорного золота. І, відповідно, доля намертво зав’язаної на експорт вуглеводнів Росії (нагадаємо, що вартість природного газу розраховується за формулою, прив’язаною до ціни нафти, чим остання дешевша, тим більші збитки несе PAO “Газпром”).

Здавалося б, відповідь очевидна – низькі ціни невигідні, перш за все, самим нафтовим експортерам. Зменште квоти – і ціна одразу підскочить. Але насправді не все так очевидно. Члени ОПЕК контролюють лише приблизно половину проданої в світі нафти. Перестати помпувати нафту – значить позбутися покупців, яких відразу із задоволенням перехоплять конкуренти. “ОПЕК не знизить квоту навіть при ціні в 20 доларів за барель, адже тоді нашу частку ринку заберуть російські, американські та бразильські компанії”, – говорив свого часу міністр нафти Саудівської Аравії Алі аль-Наїмі.

Схоже, на засіданні у Відні саудівці наполягатимуть на збільшенні квоти, що ще більше обвалить ціни. Здавалося б – парадокс. Нещодавно МВФ попередив Саудівську Аравію про різке зростання дефіциту бюджету, адже збалансувати доходи і видатки Ер-Ріяд зможе тільки при ціні в 106 доларів за барель, відзначили аналітики Фонду. З іншого боку, королівство створило неймовірну “подушку безпеки”, що здатна покривати дефіцит бюджету ще принаймні років зо п’ять за умови збереження нинішніх цін.

Головна мета Ер-Ріяда – позбутися американських конкурентів, компаній, що розгорнули видобуток сланцевої нафти. Успіхи вже є: через низькі ціни кількість працюючих бурових установок у США впала до 711 (рік тому їх було понад 1,6 тисячі), 20 корпорацій збанкрутували, а обсяги видобутку сланцевої сировини знизилися на 500 тисяч барелів на добу. Аналітики пояснюють саудівську стратегію: усунути суперників, посісти їхню нішу на ринку і заробляти не за рахунок високої вартості, а завдяки зростанню обсягів продажу. 

Гру на підвищення квот, очевидно, підтримають ще два гравці. По-перше, Іран, який ось-ось остаточно позбудеться міжнародних санкцій. 10 листопада генсек ОПЕК Абдалла аль-Бадрі підкреслив, що картель “допоможе Ірану наростити видобуток нафти”. По-друге, в грудні до ОПЕК приєднається ще один учасник – Індонезія. Країна видобуває близько 0,9 мільйона барелів щодня, і квоти можуть бути підвищені якраз на цю величину. Це додатковий аргумент на користь збільшення обсягів виробництва чорного золота.

Щоправда, існує і затятий прихильник скорочення видобутку – Венесуела, яка  переживає одну з найважчих за всю свою історію економічних криз. Через обвал нафтових цін ВВП Венесуели цього року впаде на 10%, інфляція досягне 204%. Каракас гостро потребує нафтодоларів, однак його голос занадто слабий проти не налаштованого на компроміси Ер-Ріяда.

Передумов до скорочення квот поки не видно, зазначив у розмові з Лентою.ru начальник управління зі стратегічних досліджень в енергетиці аналітичного центру при уряді РФ Олександр Курдін. “І Саудівська Аравія, й Ірак цього року помітно наростили видобуток. А ймовірні прихильники підвищення цін за рахунок скорочення квот, наприклад, Венесуела, не можуть вплинути на позицію своїх супротивників в ОПЕК”, – каже він. 

---

Організація країн-експортерів нафти (OPEC, англ. The Organization of the Petroleum Exporting Countries) – картель, створений 1960 року нафтовидобувними державами для контролю над світовими цінами на нафту. До складу ОПЕК входять 12 країн: Алжир, Ангола, Венесуела, Еквадор, Ірак, Іран, Катар, Кувейт, Лівія, Нігерія, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія. Країни-члени ОПЕК контролюють близько 2/3 світових запасів нафти. На їх частку припадає приблизно 35 відсотків світового видобутку та половина світового експорту нафти.