У суботу, 31 жовтня, через 23 хвилини після зльоту з летовища Шарм-ель-Шейх літак Airbus A321 російської авіакомпанії “Когалимавіа” (вона ж MetroJet) зник iз екранів радарів. До пункту призначення – Санкт-Петербурга – він так і не потрапив. Уламки лайнера і тіла пасажирів зараз збирають на Синайському півострові. На борту перебувало 217 пасажирів (у тому числі 25 дітей) та семеро членів екіпажу, більшість – громадяни Росії, також четверо українців і білорус.

Аварійних сигналів екіпаж не подавав. Щоправда, дані FlightRadar свідчать про різкі зміни висоти літака: то вгору (приблизно на кілометр), то вниз iз періодичними спробами знову її набрати. Чим це було викликано – наразі не зрозуміло. Аналіз місця падіння уламків показав, що літак розвалився на шматки, ще перебуваючи в повітрі.

Версій катастрофи багато. Найперше заговорили про теракт. Після втручання Москви в громадянську війну в Сирії, все, що пов’язане з Росією, автоматично перетворилося на мішень для бойовиків “Ісламської держави”, тим більше, що остання майже відразу заявила про свою причетність до загибелі лайнера. Говорити, втім, можна що завгодно. Нагадаємо, що увечері 11 вересня 2001 року відповідальність за атаку веж-близнюків у Нью-Йорку взяла на себе… “Японська червона армія”.

В ісламістських угруповань, що діють на Синайському півострові, дійсно є на озброєнні переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК). Однак максимальна стеля їх застосування – 4,5 кілометри. Для літака, що летить на висоті понад 10 000 метрів, вони не становлять жодної загрози.  

Але крім ПЗРК є ще й звичайні вибухові пристрої. “Експерти кажуть, що авіакатастрофа сталася через вибухову розгерметизацію салону – корпус лайнера луснув від різкого перепаду тиску на великій висоті. Порушити цілісність фюзеляжу, наприклад, могла ударна хвиля невеликої бомби”, – написав “Коммерсант”. Один зі співрозмовників газети порівнював єгипетську катастрофу з аварією лайнера авіакомпанії Pan American, який впав у Шотландії в 1988 році. Тоді загинули 270 чоловік. Розслідування зайняло три роки. Фахівці, зібравши всі виявлені фрагменти літака, виявили в одному з листів обшивки фюзеляжу невеликий отвір з вигнутими назовні краями.

Як виявилося, діру проробив вибух невеликої бомби, замаскованої в транзисторний приймач, що знаходився у валізі. У багажне відділення його віддав один з пасажирів, які відмовилися від польоту. Цією людиною виявився лівійський терорист. Згодом його впіймали і засудили на довічне ув’язнення. Як вважає співрозмовник “Коммерсанта”, локальний вибух не міг повністю зруйнувати літак, але міг стати причиною вибухової розгерметизації салону через різкий перепад тиску на висоті 10 200 мет­рів. Щоправда, в Росавіації скептично сприйняли цю версію, наголосивши, що за такого сценарію в екіпажу залишався час повідомити про нештатну ситуацію.

Також журналісти звернули увагу на вік машини, яка була випущена в 1997 році. Однак фахівці кажуть, що старим лайнер вважати не можна, адже він не налітав середній термін експлуатації сімейства Airbus A321. У найбільших світових компаніях вік списання цієї техніки становить близько 25 років. Вік літака сам по собі не є підставою вважати його небезпечним, значно важливіші регулярність і якість технічного обслуговування. А ось з цим можуть виникнути проблеми, “Когалимавіа” могла просто “добивати” вживаний літак, який до неї експлуатували ліванська авіакомпанія MEA, турецька Onur Air, крім того цей борт епізодично віддавали в оренду саудівцям і сирійцям.

І нарешті останнє. В 2001 році в Каїрі під час посадки саме цей літак вдарився хвостом об злітну смугу. Само по собі це не служить підставою для припинення експлуатації лайнера, але хто знає, чи не ця стара “мік­ротравма” й стала причиною нинішньої катастрофи. Інформація для роздумів – хвіст A321 знайшли приблизно за вісім кілометрів від решти уламків.