Кремль продовжує втрачати союзників. Донедавна вважалося, що Туреччина (ніби і член НАТО, але не член Євросоюзу) тягне бік Москви. Було багато розмов про “Турецький потік” (який теоретично мав би осушити українську ГТС), про “вічну дружбу” й таке інше. Однак усе зіпсувало брутальне втручання Путіна у громадянську війну в Сирії, де в Анкари є свої інтереси (загони сирійських курдів усерйоз зазіхають на заселені земляками території Туреччини, плануючи проголосити незалежний Курдистан). Так виглядає, що останньою краплею стало вторгнення російських військових літаків, що бомбардують противників Асада в Сирії, у турецький повітряний простір. Москва звично вибачилася – “з ким не буває” – однак Анкара сприйняла інцидент украй серйозно.
Після дипломатичних сутичок турки несподівано для колишнього підполковника КДБ Путіна застосували “важке озброєння”. Турецький державний імпортер газу Botas подав позов до арбітражного суду Міжнародної торгової палати у Стокгольмі, вимагаючи знизити ціну на російський газ. У Кремлі були шоковані: Туреччина є другим за величиною ринком збуту “Газпрому” після Німеччини, тож будь-яка знижка означатиме мільярдні збитки для російського бюджету (і для найближчих до Путіна олігархів).“Втрата Туреччини може стати серйозною втратою для Росії. Якщо знадобиться, ми знайдемо поставки газу в інших місцях”, – зазначив турецький президент Реджеп Таїп Ердоган.
Ще дошкульнішою для Росії стала інша заява турецького лідера. Ердоган замахнувся на “святе” (принаймні для Росії): “Ми не можемо змиритися з нинішнім становищем. Пояснення Росії щодо порушення нашого повітряного простору не є переконливими. Росія повинна задуматися. Якщо росіяни не хочуть будувати Akkuyu (перша в Туреччині атомна електростанція. – “Пошта”), прийдуть інші та зроблять це”.
Проект Akkuyu надзвичайно абмітний. Мало того, що це буде перша АЕС на Близькому Сході (і не одна – до 2023 року турки розраховують мати щонайменше 23 ядерні енергоблоки, тобто АЕС буде кілька), для росіян це ще й означатиме вихід на глобальний енергетичний ринок. Державна монополія “Росатом” не пошкодувала коштів для оплати навчання 600 (!) турецьких студентів, які мали б стати основою персоналу майбутньої АЕС. Тепер (так виглядає) хитрі турки заберуть своїх студентів назад, перекриють російський газовий вентиль і закличуть до спорудження атомної електростанції когось іншого.
А колишньому підполковнику КДБ Путіну доведеться хіба тішитися своїм неймовірним рейтингом (кажуть, що його підтримує чи не 90% громадян РФ) і рахувати збитки від турецького гамбіту, а також сипати бомбами по сирійських шпиталях і мирних жителях – російські генерали добре освоїли донбаську тактику.
Наприкінці вересня цього року заступник голови правління “Газпрому” Олександр Медвєдєв заявив, що запуск газопроводу “Турецький потік” в обхід України відкладається. Нагадаємо, що у грудні 2014 року Росія демонстративно відмовилася від будівництва газопроводу “Південний потік” в обхід України через спротив Єврокомісії. Тоді ж під час візиту до Туреччини Володимир Путін домовився про прокладання дном Чорного моря “Турецького потоку” протяжністю 1100 км і потужністю до 60 млрд кубометрів газу на рік. Перша нитка нового газогону повинна була запрацювати наприкінці 2016 року. Передбачалося, що на турецько-грецькому кордоні створять газовий хаб (магістральне газосховище), і країни ЄС самостійно будуватимуть інфраструктуру для прийому палива на своїх територіях.
Однак гучно розрекламований Кремлем проект зі самого початку почали переслідувати невдачі. Першими стали балканці. Македонія заявила, що приєднається до “Турецького потоку” тільки за умови досягнення домовленості між Росією та Єврокомісією. Приблизно те ж задекларували Сербія і Болгарія. А в липні 2015 року міністр енергетики і природних ресурсів Туреччини Танер Йилдиз заявив, що і його країна може поставити хрест на новому газогоні. “Москва бачить у нас тільки транзитну країну. Для нас у цьому нема ніякого сенсу – ми зацікавлені у створенні спільної системи поставок. Принципової угоди з цього питання досягнули, проте Росія пішла назад”, – пояснив турецький урядовець.