У неділю поляки, як і українці, товклися виборчими дільницями. Ми обирали місцеву владу, по­ляки вирішували долю 460 депутатів Сейму (нижня па­лата парламенту) і 100 сена­торів (верхня палата). 

Офіційні результати польських виборів обіцяють оголосити сьогодні, 27 жовтня. Але попередні висновки вже можна робити за результатами недільних екзит-полів. Доволі несподівано для місцевих політологів тріумфальну перемогу відсвяткувала партія “Право і справедливість” екс-прем’єра Ярослава Качиньского. Станом на недільний вечір за неї віддали голоси 37,7% виборців, що гарантує партії 232 місця у Сеймі з 460. Тож ПіС (скорочена назва “Право і справедливість”) теоретично отримує можливість одноосібно, без створення коаліції (для більшості достатньо контролювати 231 мандат), сформувати уряд і призначити свого прем’єра. Нею, очевидно, стане 52-річна уродженка Освенціма Беата Шидло.

На другому місці опинилася донині правляча в країні партія чинного прем’єр-міністра Еви Копач “Громадянська платформа” – 23,6% голосів. Необхідний бар’єр подолали ще три партії: Kukiz’15 на чолі з епатажною рок-зіркою Павлом Кукізом (8,7%), ліберальна партія Ришарда Петру Nowoczesna (7,7%) та Польська селянська партія Януша Пехочіньского (5,2%). Остання, до речі, потрапляє до парламенту завжди і за будь-яких обставин.

Таким чином “Право і справедливість” зосередить у своїх руках керівництво всіма основними гілками влади в країні. У Сеймі – більшість, прем’єр – їхній, обраний у травні цього року президент Польщі Анджей Дуда – також член ПіС. Він, до речі, виборов перемогу в чинного президента і фаворита перегонів Броніслава Коморовского, кандидата від “Громадянської платформи”.

Тож Польща продовжить втілювати рішучу зовнішню політику, висуваючи все нові ініціативи в рамках Європейського Союзу та НАТО. Очевидно, що гикатиметься й колишньому підполковнику КДБ Путіну. “Право і справедливість” займає послідовну антиросійську позицію, виступаючи за жорсткі заходи, спрямовані на втихомирення імперських амбіцій російського президента. 

Крім того, не викликає сумнівів той факт, що одним із перших рішень Сейму стане відновлення розслідування Смоленської трагедії, в якій загинув президент Лех Качиньский. Наочним доказом того, що загострення відносин із Росією, схоже, стане головним зовнішньополітичним підсумком польських виборів, можна вважати стихійну демонстрацію під президентським палацом. У неділю ввечері, коли стали відомі результати тріумфальних для “Права і справедливості” екзит-полів, тут почали збиратися люди, які вимагали поновити слідство щодо катастрофи президентського літака під Смоленськом. Як відомо, крапку в цій загадковій історії поставити не вдалося досі.