“Наприкінці року готівковий долар коштуватиме 25 гривень”

Іноземні засоби масової інформації про події в Україні та світі

Валюта дорожчає перед кожним голосуванням

Американська валюта в Україні знову дорожчає – за один долар уже доводиться віддавати понад 24 гривні. Фінансисти очікують, що наприкінці року готівковий долар коштуватиме 25 гривень. Причин для росту є кілька, пише “Німецька хвиля”. Головна – негативні очікування населення напередодні місцевих виборів. Для України така ситуаціє традиційна: валюта дорожчає перед кожним голосуванням. Як правило, в цей час українці активніше скуповують іноземну валюту, щоби убезпечитися від можливих ризиків. Ще одна причина – виплати депозитів вкладникам збанкрутілого “Дельта Банку”. Вони почалися 8 жовтня, і за цей час Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув клієнтам банку вже 3,7 мільярда гривень. Згідно із законодавством, виплати відбуваються виключно в гривнях. Як пояснюють аналітики, за частину цих грошей громадяни почали скуповувати долари, аби вберегти свої заощадження від знецінювання. 

Українцям буде простіше отримати роботу в Чехії

Глава уряду Чехії Богуслав Соботка пообіцяв, що вживатиме заходів щодо спрощення процедури працевлаштування українців. 
Зі слів міністра праці та соціальних справ країни Міхаели Марксової-Томінової, всі розвинені західні країни стикаються з проблемою нестачі кадрів і шукають таких працівників за кордоном. “Я вважаю, що для нас ідеальним рішенням є пошук кваліфікованої робочої сили в країнах, культура і мова яких нам дуже близькі, і Україна в такому контексті може розглядатися як перший з прийнятних варіантів”, – заявила вона у інтерв’ю Radio Praha. 

“Жертвам геноциду на Волині”

Депутати міської ради Любліна одноголосно прийняли рішення про будівництво пам’ятника “Жертвам геноциду на Волині”. Монумент буде зроблений із кам’яної брили, встановленої на підмостках з граніту, повідомляє “Польське радіо”. На брилі буде напис: “На вшанування поляків з Волині та південно-східних кресів, жертвам геноциду, здійсненого проти польського населення українськими націоналістами в 1939 – 1947 роках”. Крім того, на пам’ятникові вигравірують людські обличчя, викривлені від страждання, та хрести. Монумент увінчає герб довоєнного Волинського воєводства. 

Електронна війна на сході України

Впродовж останнього року безпілотники ОБСЄ, спостерігачі за війною на південному сході України, стикалися з однією і тією ж проблемою, зазначає оглядач Foreign Policy Пол Маклір. “Російські війська із землі фактично засліплюють їх, створюючи радіоелектронні перешкоди”, – пише він. “Електронна війна стала помітна із самого початку вторгнення Росії до Криму навесні 2014 року. Незабаром після того, як у регіон почало надходити російське устаткування радіоелектронної боротьби, українські військові виявили, що їхні рації та телефони на кілька годин поспіль виходять з ладу”, – йдеться у статті. 

“Іноді ми навіть не знали, як їх насправді звуть”

Відтепер у Росії офіційно існує Союз добровольців Донбасу, куди входять росіяни, які повернулися з війни на сході України. Як заявив у інтерв’ю Le Monde президент союзу і перший “глава уряду” самопроголошеної “ДНР” Олександр Бородай, незабаром вони подадуть у Державну Думу запит про визнання офіційного статусу цих найманців. Він наводить просто разючі цифри: з Росії у Донбас прибули як мінімум 30 тисяч “добровольців”. “Після прибуття на місце їм швиденько видавали все необхідне, і вони брали собі вигадані імена. Величезні проблеми виникали з поверненням тіл, тому що іноді ми навіть не знали, як тих “добровольців” насправді звуть”, – пояснив Олександр Бородай.  

Нафта, дешева як борщ

Банк Росії підготував песимістичний прогноз, у якому ціна нафти падає набагато нижче 40 доларів за барель. Як повідомив перший заступник голови Центробанку РФ Дмитро Тулін, російська економіка проходитиме хворобливий і тривалий процес адаптації до зовнішніх умов, передає Інтерфакс. Він також зазначив, що 20 жовтня Світовий банк переглянув прогноз щодо середньої вартості нафти в 2015 році з 57-ми до 52 доларів за барель, в 2016-ому – із 61-го до 51 долара за барель.

Втрачені інвестиції

Низка транснаціональних компаній, за даними британської консалтингової компанії Global Counsel, розглядають варіанти виходу з Росії. “Такі рішення приймаються не на основі оцінки поточної ситуації, а виходячи з очікувань на майбутнє. Очевидними є ознаки структурної кризи в Росії років на десять-п’ятнадцять”, – пояснив Ленті.ру радник з макроекономіки генерального директора брокерського будинку “Открытие” Сергій Хестанов. Це підтверджує й Олександр Івлєв, керуючий партнер компанії EY, що давно займається в Росії дослідженням інвестиційного клімату: “В 2014 році обсяг прямих іноземних інвестицій у економіку Росії скоротився на 70 відсотків – до 21 мільярда доларів. У другому півріччі 2014-ого вперше з 2005 року був зафіксований чистий відтік прямих іноземних інвестицій”. Експерт пов’язує це з ускладненням міжнародних відносин і погіршенням макроекономічної ситуації в Росії, що явно позначилося на настроях іноземних інвесторів. 

Закопані в землю мільярди 

“Газпром” перенаправить ще не зварені труби, що призначалися для будівництва “Південного коридору” (для подачі газу в “Турецький потік”), на розширення північних газопроводів, якими блакитне паливо постачатимуть у дві нові гілки “Північного потоку”. При цьому 18 мільярдів рублів, витрачені на вже укладені труби на ділянці близько 380 кілометрів, можна вважати марно закопаними в землю, пишуть “Ведомости”. 

Санкцій проти Росії не послаблять

Експерт з питань зовнішньої політики німецької партії “Зелені” і член парламентського комітету Бундестагу із зовнішньої політики Марі-Луїза Бек відкинула можливість послаблення санкцій проти Росії, звинувативши її в небажанні налагоджувати відносини з країнами Заходу в своїй статті, опублікованій у німецькій газеті Der Tagesspiegel. “Події останніх років говорять самі за себе, – пише Бек. – Розпочавши воєнні дії в Україні, путінська адміністрація порушила міжнародне право, похитнула європейський світоустрій, а також поставила під сумнів значні досягнення політики ядерного роззброєння на зразок Будапештського меморандуму, який гарантував Україні суверенітет і безпеку її кордонів в обмін на відмову від ядерної зброї. Розв’язуючи війну, Кремль усвідомлював, що її підсумком стануть загибель і каліцтва тисяч людей. Крім того, через російську політику два мільйони людей в Україні стали біженцями, що є найбільшим внутрішньоєвропейським переселенням з часів завершення Другої світової війни”. І при цьому, як наголошує депутат Бундестагу, “російський уряд досі заперечує той факт, що Росія є стороною конфлікту в Україні. Під час переговорів з мирного врегулювання конфлікту вона майстерно грає з так званими сепаратистами в гру “хороший і поганий поліцейський” і заперечує усілякий вплив на самопроголошені республіки”.

Назад – до холодної війни

“Росія користується своєю щораз ширшою участю в бойових діях у Сирії, аби повернути собі становище світової держави як у політичному, так і у військовому плані, яке СРСР посідав за часів холодної війни”, – вважає іспанська El Pais. Неоголошений візит президента Сирії Башара Асада до Москви, мабуть, вказує на більш тісні відносини Кремля із сирійським режимом, які особливо непокоять Туреччину, що викликає роздратування президента останньої Реджепа Ердогана.

Асад і Путін – відчуження та підозри

“Під час поїздки до Москви Башара Асада приймали холодно”, – пише The New York Times. Як вважають аналітики, “незважаючи на те, що у вівторок увечері Асад таємно прилетів до Москви для зустрічі з метою оцінити воєнні дії у Сирії, прохолодні особисті стосунки між двома політиками не змінилися”. “Обидва лідери все ще ставляться один до одного з відчуженістю та підозрою. Кремль особливо роздратований тим, що він сприймає як зарозумілість Асада, – його небажання піти назустріч Росії в таких питаннях, як терміновий початок мирних переговорів у Москві цього року і звільнення дисидентів, які могли б відіграти роль у пошуку політичного рішення”, – пише The New York Times. “У Росії (а раніше – в СРСР) були міцні зв’язки із урядом Асада-старшого, які послабилися в
1990-их роках і відновилися у 2000-их, коли Путін і Асад майже одночасно прийшли до влади. Обидва були несподіваними наступниками, але, незважаючи на таку подібність, у цих двох політиків абсолютно різне походження і виховання. Зі слів аналітиків, це завадило формуванню тісних зв’язків, незважаючи на те, що події у Сирії та світі змушують Путіна й Асада триматися разом”, – зазначають автори статті.
Підготувала Марічка Щепанська
за матеріалами: dw.com, inosmi.ru, newsru.ua, polradio.pl,  vedomosti.ru
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4431 / 1.63MB / SQL:{query_count}