Мирні переговори всіх учасників конфлікту повинні пройти за участю Башара Асада, але майбутнє Сирії – без нього. В такий спосіб вирішення конфлікту в Сирії бачать міністри закордонних справ Польщі та Бельгії. “Без президента Асада неможливим був би сам початок розмов. Але ми глибоко переконані, що майбутнє Сирії та вирішення цього конфлікту асболютно несумісні з президентом Асадом. Тому зараз шукаємо найкращий вихід iз цієї ситуації”, – заявив міністр МЗС Польщі Ґжеґож Схетина, повідомляє Польське Радіо. “Коли нам вдасться опрацювати перехідне вирішення – після цього слід створити уряд, в якому Башара аль-Асада не буде”, – додав його бельгійський колега Дідьє Рейндерс.

Тим часом тривають непорозуміння з втручанням у сирійський конфлікт росіян. У вівторок, 13 жовтня, Путін запропонував США провести переговори з врегулювання в Сирії на високому військово-політичному рівні та пообіцяв послати велику делегацію до Вашингтона. Реакція останнього була для Кремля принизливою. Білий дім заявив, що у нього “не вийде” скерувати делегацію до Москви, водночас немає можливості й прийняти в себе делегацію на чолі з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим.

Тим часом агентство Reuters повідомило, що у Сирії загинули два іранські генерали. Генерал-майор Фаршад Хасуні-заде і бригадний генерал Хамід Мохтарбанд, обидва зі складу елітного Корпусу вартових Ісламської революції, були вбиті в одному бою в понеділок, 12 жовтня. Де саме вони загинули, не повідомляється – відомо лише, що вони воювали проти бойовиків “Ісламської держави”. Нагадаємо, що тепер Іран втратив у Сирії вже три генерали. 8 жовтня поблизу Алеппо наклав головою іранський генерал Хоссейн Хамедані, що допомагав військам президента Башара Асада організовувати військові операції проти повстанців.

Тим часом дедалі більше загострюється курдська проблема. Сирійські курди, скориставшись громадянською війною, виношують плани проголошення незалежного Курдистану. Цим серйозно стурбована Туреччина, якій це загрожує громадянською війною в населених курдами районах. Учора турецький уряд офіційно попередив США та Росію, що не допустить появи курдської автономії поряд з її кордоном у північно-західній Сирії. 

Анкара особливо стурбована тим, що Вашингтон підтримав курдських бійців як ефективну силу в боротьбі з “Ісламською державою”. Крім того, Туреччина підозрює, що Росія, яка почала повітряні удари в Сирії два тижні тому, також надавала підтримку курдам. “Курди останнім часом стають ближчими як зі Сполученими Штатами, так і з Росією. Ми вважаємо їх терористичною групою, і ми хочемо, щоб всі країни переглянули наслідки співпраці з ними”, – заявив один з турецьких держслужбовців. За його словами, Туреччина підняла це питання на засіданнях високого рівня із США, Європейським Союзом і Росією.

Масла до вогню додала заява міжнародної правозахисної організації Amnesty International, яка звинуватила курдських ополченців у воєнних злочинах. Згідно з даними організації, “Загони народної оборони” (військове крило партії сирійських курдів) під загрозою фізичного знищення виганяли з північної частини Сирії некурдське – переважно, арабське – населення і спалювали будинки місцевих жителів. Курдські повстанці також влаштовували показові страти нелояльного місцевого населення.

Поза сумнівами, ситуація в Сирії ще довго залишатиметься в центрі уваги світової спільноти. 

---

20 мільйонів курдів становлять чверть населення Туреччини. Це найбільший народ сучасного світу, що досі не має власної держави. Курдські повстанці діють у північному межиріччі Тигру та Євфрату на перетині кордонів Туреччини, Іраку та Сирії. Курди сповідують поміркований іслам, більшість iз них вважають себе прибічниками ідей соціалізму чи соціал-демократії європейського зразкa. Їхні загони, як і більшість сирійських суннітів, одночасно воюють як з режимом Асада, так і з “Ісламською державою”. У Туреччині вони використовують тактику терористичних нападів на поліцейські відділки та автоколони. Натомість турецька влада, якщо вірити курдським політичним провідникам, нерідко вдається до провокацій із загибеллю цивільних турків, у котрих потім звинувачують курдських бойовиків.