Навколо лауреатів Нобеля завжди існує чималий ажіотаж. Дуже часто прогнози не збігаються з рішенням відповідних експертів, тож прізвища лауреатів Нобеля стають сенсаціями. Водночас компанія Thomson Reuters уже багато років спеціалізується на “нобелівських” перебаченнях. З 2002 року списки Thomson Reuters “вгадали” 35 володарів Нобелівської премії. 

Учора, в понеділок, 5 жовтня, стали відомі переможці премії в галузі медицини та фізіології. Ними стали американський паразитолог Вільям Кемпбелл та японський мікробіолог Сатосі Омура. Але вони отримали лише половину Нобеля (статут премії це дозволяє). Другу половину отримає китайський лікар, фахівець з народної медицини Юю Ту.

Лауреати-2015 удос­тоїлися такої честі за нові засоби лікування хвороб людини, що викликаються паразитичними організмами. Японець Омура шукав нові штами бактерій у грунтах Японії, відбираючи найбільш перспективні біоактивні компоненти. Американець Вільям Кемпбелл придбав культивовані японцем Омурою бактерії та з’ясував, що одна з них (Streptomyces avermitilis) вкрай ефективна проти паразитів людей і тварин. У результаті вчені створили препарат – авермектин, що завдав потужного удару по двом важким захворюванням – “річковій сліпоті” та “слонячій хворобі”. А китаянка Юю Ту зібрала 240 традиційних рецептів і вивела екстракт, що вбиває малярійних паразитів на ранній стадії їх розвитку.

За версією Thomson Reuters, премії, швидше за все, удостояться канадець Пол Коркум і його німецький колега Ференц Краус, піонери аттофізики – науки, що вивчає події, розділені найкоротшим часовим інтервалом. Зрозуміти масштаби їх діяльності можна з такого прикладу. Щоб розглянути випущену з рушниці кулю, що летить, потрібно сфотографувати її з витримкою в кілька мікросекунд. А розглядати електрон можна було б лише при експозиції, вимірюваній в аттосекунди (одна аттосекунди = 10-18 секунди). “Аттосекунди – істинна шкала часу, за якою живе матерія”, – повторює Пол Коркум.

Лауреата Нобелівської премії з хімії оголосять в середу, 7 жовтня. Серед претендентів – американські дослідники Джон Гуденофф і Стенлі Віттінгем, які ще на початку 1980-х описали формулу, завдяки якій були розроблені літій-іонні акумулятори, що зараз масово використовуються. Премію можуть отримати також Еммануель Шарпантьє з Німеччини і Дженніфер Дудна із США, які розробили метод редагування генома людини CRISPR/Cas9. Щоправда, таке рішення знову пожвавить дискусію про те, чи етично редагувати геном людини. 

Нобелівська премія з економіки насправді називається Премією Шведського державного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. Лауреата назвуть 12 жовтня. Ним, швидше за все, може стати британський економіст сер Річард Бланделл, який вив­чав, як політичні рішення впливають на ринки праці, та як несприятливі економічні умови відображаються на життя сімей і домогосподарств.

Його конкурент – американський економіст Чарльз Оганст Ліст, чиї дослідження стосуються економетрики, проблеми винесення суд­жень, прийняття рішень та аналізу суспільної політики.

Цьогоріч найвірогіднішим претендентом на премію є білоруська письменниця Світлана Алєксієвіч: її шанси на перемогу складають 1 до 5. Інші претенденти: японець Харукі Муракамі, Нгугі Ва Тхіонго з Кенії, а також американець Філіп Рот, удостоєний в 1998 році Пулітцерівської премії. Замикає список претендентів ще одна американка Джойс Керол Оутс, яка бореться за Нобелівську премію з літератури вже чверть століття. Можливо, в 2015 році справедливість восторжествує, і 77-річна письменниця отримає свою нагороду.

Свого часу Альфред Нобель віддав право вибирати переможців у цій категорії парламенту Норвегії, тому премія вручається в Осло. В списку: Папа Римський Франциск, Едвард Сноуден, що розкрив таємниці американських спецслужб та борець за права мігрантів з Африки і священик Мусі Зераї.