У неділю, 6 вересня, на вулиці донедавна тихого Кишинева вийшли майже 100 тис. протестувальників, що є рекордним показником для цієї невеличкої пострадянської країни. “Вони брешуть – ми мовчимо. Вони крадуть – ми платимо. Вони нас використовують – ми терпимо. Досить!” – було написано на плакатах. Показово, що жителі столиці Молдови віддали перевагу демонстрації, майже зігнорувавши великий концерт групи відомих російських артистів, яких влада, знаючи про наміри протестувальників, спеціально запросила того дня до Кишинева.

Головним організатором мітингу виступила громадянська платформа DA (Demnitate si adevar – “Гідність і справедливість”), створена в лютому цього року з метою повернення Молдови на європейський шлях розвитку і відновлення в країні громадянського суспільства. З того часу DA провела вже кілька акцій, проте нинішня б’є всі рекорди. “Досягнення влади 2009 – 2014 років драматично обдурили очікування громадян. У цей період ми були свідками безперервної низки публічних скандалів, спровокованих страшними беззаконнями, яких не виявили компетентні органи через відсутність політичної волі реформувати судову систему”, – йдеться в маніфесті DA. Протестувальники вимагають не просто відставки окремих високопоставлених чиновників, а повної заміни і деолігархізації політичного класу.

Безпосереднім приводом для протесту стала грандіозна афера на мільярд. Ще в листопаді минулого року стало відомо, що три молдовські банки – Banca de Economii, Banca Socialа і Unibank – навидавали величезних кредитів якимось підозрілим фірмам, що швиденько переказали отримані кошти на рахунки офшорних фірм у Британії та Гонконзі. Загальна сума виведених із країни коштів склала 13,3 млрд молдовських леїв (близько мільярда доларів США). Аби зрозуміти всю грандіозність афери, варто зазначити, що весь валовий внутрішній продукт країни становить лише вісім мільярдів доларів. 

Незважаючи на всю скандальність ситуації, влада Молдови зробила все, щоб загальмувати розслідування. Слідство відбувалося побрехеньками про “складні фінансові схеми”, “часту зміну акціонерів у банках” і “необхідність дотримання таємності”. Єдиним реальним кроком стало нетривале затримання у травні цього року Ілана Шора, гендиректора компанії Dufremol, який свого часу мав стосунок до всіх трьох причетних до афери банків. Розголосу справа набула головним чином тому, що 27-річний мільйонер є чоловіком російської співачки Жасмін. Щоправда, бізнесмена відпустили так само швидко, як і затримали, а вже через місяць він став мером міста Оргеєв.

Результатом “справи на мільярд” стало те, що Брюссель призупинив Кишиневу виплати в рамках нещодавно підписаної Угоди про асоціацію (а це сотні мільйонів євро, які мали піти на реформу держструктур, зміцнення кордонів і розвиток сільського господарства). Скрутили молдованам дулю й Світовий банк та донедавна вірний союзник Румунія. “Було б нелогічно вливати кошти до бюджету Молдови через “парадні двері”, доки існує ризик того, що вони внаслідок корупції витечуть через “чорний хід”, – образно заявив представник Світового банку в Молдові Алекс Кремер. 

У підсумку Молдова опинилася на межі фінансової прірви. Національна валюта лей уже обвалилася майже на 20%, інфляція набуває все більше обертів, дефіцит держбюджету прогнозують на рівні 200 млн доларів. На цьому тлі уряд ще й прийняв рішення про підвищення тарифів на газ і електрику (на 15% і 35% відповідно), що також зіграло неабияку роль у тому, що на вулиці Кишинева вийшла така величезна кількість протестантів.

Станом на вчора, 7 вересня, в середмісті Кишинева утворилося наметове містечко з понад 100 наметів. “Ми провели великі національні збори, у яких взяли участь десятки (якщо не сот­ні) тисяч осіб. Наш протест триває. Ми створили своє містечко “Гідності і справедливості” та залишимося жити в ньому до повного виконання владою наших вимог”, – заявив один із лідерів демонстрантів, депутат першого парламенту Молдови Валентин Долганюк. Були зафіксовані й перші зіткнення з силовиками та перші арешти демонстрантів.