У вівторок, 1 вересня, стрічки інформаційних агентств зарясніли повідомленнями про прибуття до Сирії цілих підрозділів російських військово-повітряних сил. Сенсацію повідомило ізраїльське видання Ynetnews із посиланням на власні дипломатичні джерела.
За даними ізраїльських журналістів, російські військові пілоти й авіатехніка вже розмістились на одній із контрольованих урядом Башара Асада авіабаз в околицях сирійської столиці Дамаск. Передбачається, що російські штурмовики та гелікоптери будуть задіяні в боротьбі з бойовиками “Ісламської держави”. Джерела ізраїльського видання стверджували, що в найближчі тижні кількість російських військових у Сирії може досягти декількох тисяч чоловік: радників, інструкторів, тиловиків, зенітників і пілотів бойової авіації.
Джерело “Ленти.ру”, близьке до силових структур Ізраїлю, повідомило: за його інформацією, російські військові в Сирії дійсно присутні (головним чином як інструктори та військові радники). Крім того, вже найближчим часом, за наявними непідтвердженими відомостями, очікується розгортання додаткових сил. Водночас джерело “Ленти.ру” сумнівається в точності названих ізраїльським виданням Ynetnews обсягів російської техніки й особового складу, що перекидається на територію Сирії.
З іншого боку, те ж джерело зауважило, що поява в Сирії російських підрозділів військово-повітряних сил відбувається “за мовчазного схвалення Вашингтона”.
За деякими даними, існує висока ймовірність того, що днями досягнули згоди між Росією та Іраном (який вважається найбільш послідовним союзником сирійського режиму Башара Асада) про координацію дій, зокрема у сфері посилення озброєння сирійської армії. Крім того, джерело наголошує, що в обмін на надання бойової авіації Росія може отримати право на використання ще одного сирійського порту (крім Тартуса). Для довідки: в порту Тартус розташований пункт матеріально-технічного забезпечення (ПМТЗ) російського військово-морського флоту – єдиний пункт базування російських бойових кораблів у Середземному морі. Ще у 2010-ому там розпочалася модернізація, після завершення якої скромний ПМТЗ мав би стати повноцінною військово-морською базою з можливістю базування важких кораблів, наприклад, крейсерів та авіаносців. Однак цьому завадила громадянська війна в Сирії.
Стратегічне значення бази в Тартусі очевидне – поряд є вихід у Червоне море через Суецький канал, а до просторів Атлантики (через Гібралтар) – лише кілька днів переходу. Крім того, база в Тартусі має величезне значення для російської зовнішньої розвідки, оскільки тут розташовані електронні комплекси, що прослуховують Ізраїль і середземноморську ескадру США.
Уже зараз зрозуміло, що навколо можливої появи російської авіації на території Сирії нуртують стратегічні ігри. Так, у Кремлі закликали не вірити інформації про російські літаки, які нібито беруть участь у бомбардуваннях позицій “Ісламської держави”. Про це заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Грає в обережність і Білий дім. Представник Держдепартаменту США Марк Тонер заявив, що Вашингтон “вітав би посилення участі Росії в боротьбі проти “Ісламської держави”. За словами Тонера, в Держдепартаменті бачили повідомлення про те, що РФ нібито вирішила розгорнути в Сирії бойову авіацію. Він підкреслив, що американська сторона поки вивчає цю інформацію і не може її офіційно підтвердити.
Водночас дипломатичні заяви аж ніяк не можна вважати відображенням реальності. Якщо російські військово-повітряні сили дійсно долучаться до боротьби з бойовиками “Ісламської держави” (яку Барак Обама проголосив “ворогом Америки №1 на сьогоднішній день”), тоді варто очікувати поступок із боку Білого дому. Наголосимо: поступок на користь Кремля. Навряд чи йтиметься про зняття санкцій (занадто складний механізм їх введення, відповідно і зняття), але може йтися про умови поступового згортання нині існуючої “холодної війни” між Заходом і Росією.