Виглядає на те, що терпець в Євросою­зу луснув – незліченні юрми втікачів iз бідних країн, які всіма правдами і неправдами намагаються проникнути на територію розвинених держав, спричинили низку аж надто різких рішень. Зокрема, уряди Угорщини та Австрії заявили, що для відсічі іммігрантам готові використати збройні сили.

Жорсткі рішення Будапешта та Відня цілком обґрунтовані – у понеділок, 24 серпня, стало відомо, що тисячі біженців із країн Азії, Африки і Близького Сходу опинилися на території Сербії в надії потрапити до Угорщини і звідтіля – в інші країни ЄС, щоб отримати там притулок. Згідно сербського законодавства, після формального прохання про надання притулку в мігрантів є три дні на отримання такої ж формальної відмови, які вони цілком законно витрачають, щоб дістатися кордону з Угорщиною. 

Оскільки межі між двома країнами рясніють безліччю ділянок, що не охороняються (особливо в районі залізничних шляхів або річок), тисячам утікачів вдається перебратися з кандидата в члени ЄС Сербії до повноцінного члена Євросоюзу Угорщини. Лише за серпень на територію останньої в різний спосіб потрапили 34 тисячі нелегалів, в основному, громадян охопленої громадянською війною Сирії.

Можна зрозуміти логіку дій угорського парламенту, який у липні цього року схвалив законопроект, що передбачає зведення стіни на сербському кордоні для стримування потоку нелегальних мігрантів. Згідно з проектом, мур буде заввишки чотири метри і довжиною 175 кілометрів.

Запахло “війною” і на грецько-македонському кордоні, де останніми днями сталося кілька сутичок між поліцією і нелегалами. Не залишилися остронь й болгари – для підтримки поліції, яка намагалася запобігти проникненню в країну нелегальних іммігрантів, влада країни скерувала на кордон з Македонією бронетехніку. Мілітаризувалася й Австрія, чий уряд готовий відправити на кордон більше 500 військово­службовців.

Зауважимо, що найбільший центр з роботи з біженцями Traiskirchen, що знаходиться на південь від Відня, багато місяців переповнений,  нелегали (серед яких багато жінок і дітей) змушені спати просто неба, крім того, не на всіх вистачає продовольства. Днями глава австрійського МЗС Себастьян Курц назвав те, що відбувається, гуманітарною катастрофою, і зазначив, що існує нагальна необхідність приділити більше уваги проблемі напливу біженців через Балкани.

Водночас існує ще один гарячий міграційний маршрут – від узбережжя Північної Африки через Середземне море до Мальти й Італії. В 2014 році лише на територію Італії висадилися понад 170 тисяч нелегалів, яких італійцям доводиться утримувати в спеціально створених таборах.

Подорож довжиною 500 кі­лометрів стає останньою для тисяч шукачів європейського раю. Лише в 2014-ому під час спроб дістатися Європи загинули не менш ніж 

3500 людей. Чи не найстрашніша трагедія трапилася в квітні цього року, коли біля невеликого італійського острова Лампедуза, що за 113 кілометрів від узбережжя Тунісу, пішло на дно судно з мігрантами з Північної Африки – загинуло понад 800 осіб. 

---