Молдовські засоби масової інформації публікують тривожні статті, в яких йдеться про масштабні військові приготування Тирасполя і різке збільшення чисельності російських “миротворців” у невизнаній республіці. Зокрема, ресурс ava.md подає сповідь дезертира з придністровської армії, який розповідає дуже цікаві речі (переклад статті – inosmi.ru – “Пошта”).
Олександр Ржавітін – солдат-строковик з Парканського інженерно-саперного батальйону, який втік у Кишинів через “дідівщину”, стверджує, що весняний призов в армію ПМР був приблизно вдвічі більшим, ніж зазвичай. “Вигребли всіх – тих, у кого була відстрочка, хворих, познімали відстрочку зі студентів”, – каже перебіжчик.
І не вірити йому немає підстав. Інженерно-саперний батальйон у селищі Паркани – частина особлива. На її території розташований центральний розподільний пункт армії ПМР, куди звозяться призовники з усієї невизнаної республіки. Тут же екіпірують і російських “миротворців”, більшість з яких прибуває в цивільному.
Олександр Ржавітін стверджує, що за останні три місяці через базу в Парканах пройшло щонайменше 2500 осіб – вдвічі більше, ніж зазвичай. Офіцери не приховували, що останній призов дуже нагадує тотальну мобілізацію.
“Різко збільшилася і чисельність російських “миротворців”. З розмов офіцерів, і за моїм власними враженнями, їхній контингент протягом останніх трьох місяців був доведений до 10 тисяч”, – каже Олександр Ржавітін. Наголосимо, що, згідно штатного розпису, Оперативна група російських військ на території ПМР мала б налічувати не більше двох тисяч вояків.
Звідкіля взялися решта? При тому, що Україна нібито блокувала переміщення через свою територію (навіть транзитом) російських військовослужбовців. Молдовські мас-медіа мають відповідь на це питання. За їхніми даними, практично всі новобранці, яких скеровуються на посилення контингенту РФ – вихідці з Придністров’я. Історії їх досить стандартні: всі вони працювали в Росії, позбулися роботи і були законтрактовані в російську армію. Після чого їх і направили до місця служби в ПМР – у цивільному і з цивільними документами. Ті, у кого є паспорти Молдови, спокійно їдуть через Україну. Володарі ж російських паспортів, яких в Україну не пускають, летять літаком до Кишинева, і вже звідтіля добираються до ПМР. “Якщо підняти статистику продажу авіаквитків з Росії до Кишинева за останні три місяці, проаналізувати кількість чоловіків призовного віку, і порівняти ці показники з минулорічними, то факт нарощування Росією “миротворчого” контингенту стане очевидний”, – пише ресурс ava.md.
Логічно припустити, що подібна мобілізація проводиться перед початком якихось бойових дій. Не виключено, що ПМР (яка перебуває під тотальним контролем Кремля) має намір піти ва-банк. Наприклад, атакувати сусідню Одеську область, мотивуючи це економічною блокадою з боку України (або якоюсь провокацією, організованою на кордоні російськими спецслужбами). Тактичний ефект буде жалюгідним, але Україні доведеться перекинути частину боєздатних підрозділів зі східного фронту для захисту наразі міфічного південного фронту.
Армія ПМР – 7500 осіб особового складу, з можливістю швидкого доведення до 25 тис. осіб (у разі крайньої необхідності чисельність може бути доведена до 80 тис.). Близько 70 танків (в основному, Т-55, Т-64 і Т-72), 122 артилерійські системи (з них близько 40-60 установок БМ-21 “Град”), 30 гаубиць і гармат, решта – самохідно-артилерійські установки та міномети, 100-150 БТР і БМП. Авіація представлена 29 літальними апаратами: вертольотами Мі-8, Мі-24, Мі-2; решта – літаки Ан-2, Ан-26 і Як-18.
Оперативна група російських військ на території ПМР (колишня 14-та гвардійська армія): два окремі мотострілкові батальйони, батальйон охорони й обслуговування, вертолітний загін, кілька підрозділів забезпечення, 1411-ий артилерійський склад боєприпасів (дислокація – с. Колбасна) – колишній стратегічний арсенал західних військових округів СРСР.
Джерело: cont.ws